Сьогодні Всеукраїнська щоденна газета "День" відзначає своє 20-річчя. Протягом усього часу існування "День" тримає руку на пульсі життя країни, доносить до читачів правильні сигнали та задає високу інтелектуальну "планку".
За ці 20 років газета виховала нове покоління громадян і журналістів, які готові брати на себе відповідальність за теперішнє і майбутнє України. Адже «День» позиціонує себе як видання для громадянського суспільства.
Щоденна праця журналістів газети не пройшла повз увагу громадськості, визнаних інтелектуалів та моральних авторитетів. Ми підготували найцікавіші висловлювання наших авторів про багаторічну працю "Дня" задля створення якісної альтернативи у медіа.
Юрій Щербак – український письменник, дипломат:
«День» сьогодні — це значно більше, ніж газета. Національна, громадська, незалежна інституція, яка у важких умовах високо підносить гідність і честь українців, примножує почуття національної самоповаги, дає розуміння далекої і близької історії, орієнтує читача в складних міжнародних проблемах, формує погляд на майбутнє нашої держави, підтримує ідею самостійного європейського розвитку України. У цьому плані «День» — унікальний проект нового українського відродження.
Читайте публікації І. Лосєва, С. Грабовського, Ю. Райхеля, М. Сірука, І. Сюндюкова, О. Пахльовської, І. Капсамуна, В. Княжанського та інших авторів «Дня» — це і є взірці інтелектуальної журналістики, на яку є значний попит, читач-бо розуміє, де джинса, замовна неправда, а де — непрості, часом болісні пошуки істини.
Оксана Пахльовська – письменниця, культуролог, філософ:
Таким мені постає «День» — концептуальною мапою українських, європейських, світових проблем з пропозиціями, а часом — і ключами до їхнього вирішення. У добу тотальних політичних спекуляцій та маніпуляції інформацією — це спосіб творення сутнісного критичного знання. А це саме та форма знання, яка допомагає кожній конкретній людині набути свідомість реальності й водночас незалежність — психо-культурні виміри, імперативно необхідні для формування автентичного громадянського почуття. Це та форма знання, яка озброює суспільство інтелектуальними інструментами боротьби за гідне буття в історичному часі. І в такий спосіб стає посібником із набуття не лише українського, а й європейського Громадянства.
Євген Грицяк – багаторічний в’язень ГУЛАГу, лідер Норильського повстання:
В чому сила цієї газети? Вона постійно дає нам нові знання! І повертає з небуття ті необхідні знання про самих себе, які через різні причини були втрачені. Газета «День» — це океанська глибочінь. Я шкодую лише, що зір у мене вже не той, що був у молоді роки. І тут я трохи заздрю молодим...
Сергій Кримський –
Газета «День» — найближча до нового розуміння ідеології й соціальної стратегії. Це розуміння нині розкриває демократію з погляду трьох принципів: плюралізму, толерантності і затвердження свободи.
Михайло Слабошпицький – прозаїк, критик, літературознавець:
Я — читач від перших чисел цієї газети. Спершу з недовірою сприйняв це видання, бо до Революції Гідності вважав, що немає на світі великої благородної справи, яку б українці не завалили. Ідей нам не бракує. От з втіленням є проблеми.
Коли «День» почав публікувати матеріали на тему історії, вирізав їх і складав у папки. Свого часу я мріяв бути істориком, був начитаний певною мірою, але тут відчув абсолютну свою непоінформованість у якихось моментах. Тоді «День» був газетою, подібної до якої в Україні не було. Така ситуація і тепер. Це видання взяло на себе місію не тільки інформувати, коментувати, а й готувати читача інтелектуально. «День» став робити справу, здавалося б, для газети непідйомну — творення великого середовища зі своїх читачів.
Сам інколи відчуваю певну втому — от, нарешті отримав і прочитав п’ятничний номер. Тоді маю благословенну ілюзію, що справді все знаю. У газети «День» є системність погляду, і це — точка зору з боку українських інтересів. Потім у мене з’являється відчуття, що можу йти у будь-яку аудиторію, прочитати в університеті лекцію за темою, яку розкрили у газеті.
