У державців немає місця для філософії.
Томас Мор, англійський письменник, філософ, державний діяч, лорд-канцлер, Святий Римо-католицької церкви

В Україні функціонує соціальна мережа для науковців

Ukrainian Scientists Worldwide об’єднує понад 2,5 тисячі вчених
30 червня, 2013 - 17:20
ФОТО РЕЙТЕР
ЮРІЙ ХАЛАВКА

Для мільйонів українців соціальні мережі вже давно стали невід’ємною складовою життя. За даними компанії In Mind Factum group, в нашій країні на початок 2013 року зафіксовано близько 20 мільйонів людей віком від 15 років, які регулярно користуються всесвітньою павутиною. Цікава тенденція: крім пошуку новин та медіа-контенту (зокрема музики й відео), українські юзери все частіше виходять в мережу задля використання соціальних медій. «Фейсбук», «В контакте», «Однокласники» та інші подібні платформи дають можливість вільно спілкуватися та обмінюватися інформацією. Більше того — відео, чати, зображення, музику, блоги та форуми в цих мережах українці все частіше використовують не лише для відпочинку та розваг, а й в професійних цілях.

Кілька років тому соціальні мережі почали використовувати й українські вчені. Перспектива можливості кращої комунікації між собою спонукала їх до створення окремої мережі Ukrainian Scientists Worldwide. Наразі нею користуються понад 2,5 тисячі українських науковців з усього світу.

Учасники цієї мережі створюють свої профілі, приєднуються до груп за науковими інтересами, беруть участь у форумах з дискусійних тем. За словами одного із засновників проекту, кандидата хімічних наук, викладача Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Юрія Халавки, їхня мережа не лише стала засобом комунікації для вчених, а й здійснила внесок у розвиток української науки.

— Ідея створення соціальної мережі для науковців виникла влітку 2008 року в невеликому колективі українських студентів й аспірантів в Німеччині. Зрозумівши, що часто українські науковці, особливо ті, які працюють за кордоном, зустрічаються випадково й знаходять спільні точки дотику, які потім виростають у цікаві проекти, ми вирішили, що наша мережа таки потрібна, — розповів «Дню» Юрій ХАЛАВКА. — Наразі до профспілки освітян та науковців України входить майже 2 млн осіб; кандидатів та докторів наук в країні — понад 100 000. Для розвитку науки ці люди повинні краще між собою комунікувати. І хоча проект розраховано на вчених, приєднатися до нього можуть всі, хто цікавиться наукою в Україні. До слова, у світі зараз бум професійних соціальних мереж, не є виключенням і науковці. Здебільшого вчені гуртуються на базі або солідних наукових видань (Nature), товариств (American Chemical Society) чи науково-метричних сервісів (ISI web of Knowledge, Mendeley). Нещодавно Білл Гейтс інвестував чималу суму у розвиток однієї з найбільших мереж науковців —ResearchGate.

На думку учасників проекту Ukrainian Scientists Worldwide, основна роль їхнього ресурсу — обмін інформацією, адже в Інтернеті новини, зокрема наукові, поширюються значно швидше, ніж в офіційних каналах.

— Ми відіграємо роль своєрідного інформаційного майданчика для оголошення подій та заходів наукового плану. Намагаємося розповідати про здобутки українських вчених, хоча, зрозуміло, не є інформаційним агентством і не маємо достатніх ресурсів для цього. За кордоном здобутки вчених і їх публічність — це природна і важлива складова діяльності. Часто університети мають окремі PR-агенства, які спеціалізуються на висвітленні наукових досягнень, наймають професійних фотографів та операторів. Нашим університетам та науково-дослідним інститутам така розкіш не доступна, — продовжує Юрій. — Цю нішу могли б зайняти преса та ТБ, однак, вони в Україні мало зацікавлені сучасною наукою. Як результат, вчених недостатньо залучають в якості експертів, зокрема на популярні ток-шоу.

Утім, за словами Юрія, їхня соціальна мережа «не відображає всю українську науку».

— Середній вік наших учасників близько 30 років. На жаль, в Україні вік науковців значно поважніший, ніж в Європі. За наявності більших ресурсів, ми могли б пожвавити процес «оновлення» науки. Наприклад, маємо в планах створення незалежного конкурсу мікрогрантів для молодих вчених, міждисциплінарного наукового журналу східноєвропейського масштабу, інструментів для організації конференції тощо, — продовжує розповідати вчений. — Наші учасники здатні до самоорганізації, вони активні й небайдужі, з цікавими підходами до вирішення проблем, більшість володіє англійською мовою. Тому при грамотній державній політиці перспектива в української науки достойна.

Ініціатори створення мережі Ukrainian Scientists Worldwide зізнаються, що однією з найбільших проблем української науки є «відтік мізків» за кордон, мовляв, все більше наших вчених через недофінансування галузі загалом та окремих проектів їдуть розвивати науку інших країн. Розуміючи масштаби інтелектуальної еміграції, нову соціальну мережу спеціально назвали «Українські вчені у світі». Її мета — стати майданчиком для знайомства та співпраці українських вчених з усього світу.

— За кордоном працює чимало наших співвітчизників, хоча і не всі з них досягли великих успіхів у науці, але це помітні втрати. Так лише в університетах Німеччини навчається понад п’ять тисяч українських студентів та аспірантів, імовірність, що вони долучаться до розвитку української науки, дуже низька. Лідерами у закордонному «трафіку» у нас є Німеччина, США, Росія, Польща. Але на сьогодні у нас лише близько 10% відвідувачів — учені з-за кордону. Основна проблема в тому, що українських учених часто більше турбують організаційні проблеми, ніж наукові, тому їм часто важко порозумітися з закордонними колегами. У нас є модератори груп з США, кілька осіб дуже допомогли на ранніх стадіях розвитку мережі, — зауважив Юрій. — Колись на зустрічі молодих вчених з Нобелевськими лауреатами з хімії я дуже дивувався, що студенти з В’єтнаму та інших країн знають їх в обличчя, отже, вони цим цікавляться. У нас же мало хто з учнів чи студентів може хоча б згадати їх імена у своїй галузі. Тому про широкий інтерес до науки говорити не доводиться. Це потрібно виправляти. З досвіду роботи в Малій академії наук знаю, що серед школярів є чимало талановитих і допитливих дітей. Багато з них хотіло б стати науковцями. Сподіваюся, що соціальні мережі, зокрема наш проект, будуть своєрідним орієнтиром для молодих дослідників у світових наукових тенденціях.

Вадим ЛУБЧАК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments