А в народі це свято має іншу назву — День повелителя комах і черв’яків. Щоразу стикаючись із подібними святами різних древніх культур, я не перестаю дивуватися — якими дитячими бувають сакральні звичаї й вірування та якою сакральністю у свою чергу наділені дитячі уявлення про світ!
Пам’ятаю, що малою дитиною я дуже любила збирати дощових черв’яків... Звучить неприємно, але в ті часи це зайняття дуже мене захоплювало. Просто... я шукала черв’яка-принца! У моїй уяві досить чіпко засіла думка, що найбільший черв’як, якого я знайду, виявиться володарем усього підземного царства. Я навіть уявляла собі, як виглядатиме його корона. Власне, пошук принців і принцес не обмежувався лише підземними жителями: метелики, мурахи, цвіркуни та коники — всі вони були потенційними королями небес, царями різнотрав’я чи принцесами занедбаних горищ. І хоча я так і не знайшла жодного володаря комах і черв’яків, усі вони лишилися володарями моєї фантазії й натхнення.
