Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Володимир КАРТАШКОВ: «Не існує поняття «цього не можна зняти»

23 червня, 2006 - 00:00

Минулого тижня генеральним продюсером Телевізійної Служби Новин (ТСН) на каналі «1+1» був призначений Володимир Карташков. Таке рішення ухвалили акціонери каналу після ретельного аналізу ситуації в медіа-просторі України, зокрема, з інформаційним мовленням. Результати показали, що за останній рік найпозитивнішою була динаміка зростання частки телеканалу НТН на телевізійному ринку в Україні. Відбувалося це багато в чому завдяки консалтинговим послугам, які надавав каналу НТН пан Карташков, котрий багато років до цього освоював новинну ниву російського ТБ.

— Володимире, для вітчизняного медіа-простору, щонайменше для людей, які нею цікавляться, ви — фігура не дуже ясна. Не окреслите коротко віх біографії?

— За фахом я — філолог. Моя ж журналістська діяльність почалася в газеті «Московский комсомолец», де я за шість років роботи побував і кореспондентом, і спецкореспондентом, і заступником директора інформаційної служби. Я був серед першого складу так званого термінового номера — рубрики-підвалу на першій шпальті, який формувався на жорсткій конкурсній основі. Але моя робота в «Комсомольці» закінчилася після одного з відряджень, у якому я захворів і несподівано різко вирішив усе змінити. Так я прийшов на НТВ до Олександра Герасимова, який тоді керував створенням ранкового та денного блоку мовлення. Мені люб’язно дозволили «попробувати», але попередили, що «просто так сюди нікого не беруть». Треба було показати певний потенціал. Не мені судити, який він був, але через три тижні мене взяли. Я почав спеціалізуватися на судовій і кримінальній тематиці — робота з прокуратурою й судами... Звідси логічно прийшло й шеф-редакторство програм «Криминал» і «Чистосердечное признание». Потім я перейшов на РТР у «Вести» як спецкореспондент. Моя перша зйомка на цій програмi викликала багато доброї іронії — всі жартували «ось послали Карташкова знімати Карташкіна» (був такий правозахисник). Час мого старту у «Вестях» припав на період між першою та другою Чеченськими війнами, і тоді майже всі журналісти мого профілю працювали на Кавказі. Паралельно, в рамках розширення спеціалізації, мені довелося ввійти у президентський журналістський пул. Загалом я спеціалізувався абсолютно на всіх новинах. Ну, якщо не брати до уваги таких профільних, як культура і спорт. Був ще досвід роботи в телекомпанії «ВиД», де я працював над запуском програми з Любимовим «Здесь и сейчас». Після «Вестей» я пішов працювати в ТВ-6 політичним оглядачем. До речі, на цьому каналі новини теж називалися ТСН, але я працював в аналітичних програмах. Коли ж закрите ТВ-6 перетворили на ТВС, я став керівником програм дирекції інформації. А оскільки на ТВС колектив був переважно з НТВ, тут була сильна аналітична складова, і я продюсував документальні фільми репортерів ТВС у програмі «Новое время». Керував також кримінальними та... світськими новинами.

— Працювали на контрасті?

— Та ні (сміється). Персонажі подібних хронік часто перетинаються... Останнім моїм проектом на російському ТВ була програма «Вести+» на РТР. Сьогодні її веде Дмитро Кисельов, а спершу був ініційований мною газетний журналіст Гліб П’яних.

— Яким чином відбувся ваш «роман» з Україною?

— На Україну мене запросили проконсультувати канал ТВТ, який у результаті перетворювали на НТН. І я став автором того, що називається «нотатки до концепції».

— А ким за посадою?

— Річ у тому, що цього я не можу зрозуміти досі. Я сидів в одному кабінеті з гендиректором і ми вели разом усі справи, в критичні моменти боротьби за ліцензію я ходив незрозуміло в якій ролі на переговори в адміністрацію Президента. А коли днями зайшов на НТН забрати необхідні речі, побачив на своєму робочому місці табличку з таким написом: «На цьому місці сидів і працював відомий телепродюсер Володимир Карташков». Кумедно. Таблички я не забирав.

— Ваша співпраця з «1+1» теж, напевно, лежить у сфері консалтингових послуг?

— Загалом так.

— Із чим для вас пов’язаний цей новий поворот у кар’єрі?

— На НТН я в будь-якому випадку займався нішевими новинами. А на «1+1» є можливість реалізувати власний погляд на телебачення. А тепер він набагато об’ємніший, аніж був раніше. Завжди цікаво займатися чимось новим. У радянські роки таку людину, як я, назвали б словом «літун» — довго не сидить на жодному місці. Але мені цікаво займатися чимось, доводити справу до певної кондиції й далі надавати людям можливість існувати в цьому створеному мною просторі.

— Однак у ТСН за 10 років існування склалися свої традиції, стиль роботи...

— Насправді для створення якісного ТБ-продукту, можливо, не треба нічого рубати під корінь. Тому що в полі зору залишаються ті самі люди. Нові та геніальні нізвідки не десантуються. Усе, що треба зробити, — це перепрофілювати людей, а щонайбільше — зайнятися реструктуризацією програми.

— Як ви вважаєте, чи існують, у принципі, різні методики роботи в жанрі ТБ-новин? Якщо так, то з якою доведеться сьогодні зіткнутися ТСН?

— Знаєте, минулого року я зустрічався з Ігорем Малашенком — це перший президент НТВ, свого часу він був політичним директором Останкіно. На сьогодні така ж персона нон грата в Росії, як і Гусинський. Він подивився на те, що робилося з моєю участю, і резюмував: «Володя, як кожен росіянин, однаково створить «автомат Калашникова». Тобто спробує відтворити якість НТВ.

— У чому вона полягає?

— Імовірно, в тому, що в той час, який я застав на НТВ, каналом керували перфекціоністи. Усі ретельно стежили за дотриманням усіх телевізійних компонентів у новинах. Там обов’язково повинна бути вивірена картинка, відбудований кадр, культура стенд-ап, що мала на увазі наявність у кишенях виїзних кореспондентів... лаку для волосся. Брак там вважався недопустимим. Звідси і розхожий вислів — «ти несправжній НТВнник». Культура прямих включень існувала. Коли був дефолт, ПТС працювали біля Білого Дому, і кожен випуск давав глядачу можливість інтерактивної участі в подіях. Не існувало поняття «цього не можна зняти»! Якщо сказали, що ти висвітлюєш щось, то ти й повинен це ЗНЯТИ. Друга частина слова телебачення — це бачення. А, по суті, — вона перша та головна. Людина повинна побачити. І плюс — кореспондент повинен демонструвати об’єктивність. Усі позиції конфлікту в сюжеті — це теж був закон НТВ. Те, з чим я зіткнувся в Україні, — дуже велика кількість мораліте в українських матеріалах. Журналіст новин не повинен нічого вчити глядача. Він не Іван Крилов, який пише мораль до байки. Репортер-хронікер повинен показати і розказати те, що бачив власними очима, а точніше, власною камерою.

Я вважав і вважаю «Плюси» лідером новинного мовлення. До речі, в Росії «Плюсами» називають «НТВ+». Складно сказати — я ще лише обживаюся в цій компанії. Намагатимуся реалізовувати свої погляди на інформаційний ТБ-простір. Новини повинні відображати події в країні, повинні слугувати сполучною ланкою між подією в будь-якій точці світу та глядачем. І, звісно, вони повинні бути доставлені своєчасно.

— У ТСНівському полі ви — один воїн, чи прийшов ще хтось із ваших сподвижників. Як ви плануєте створити тут «свою» команду?

— Я сподіваюся, що ми разом з усім колективом ТСН і надалі боротимемося за якість новин. Відбувається процес інкорпорування. Не знаю поки що, як вдасться. Але я би хотів, щоб новини стали ще кращими. А спеціально переманювати для цього людей або здійснювати рокіровки не буду. Якщо люди показують певну якість роботи, то ми спрацюємося. Мені це зрозуміло — я сам пройшов такий же шлях.

Ольга КЛІНГЕНБЕРГ, спеціально для «Дня». Фото надане прес-службою «1+1»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ