Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

«Я, воїн УНР»

У Київській фортеці знімають фільм про Українську революцію 1917—1918 років
1 квітня, 2011 - 00:00
ВОЇНІВ АРМІЇ УНР У ФІЛЬМІ ІВАНА КАНІВЦЯ ГРАЮТЬ НЕ ПРОФЕСІЙНІ АКТОРИ, А УЧАСНИКИ ІСТОРИЧНИХ КЛУБІВ «ПОВСТАНЕЦЬ» ТА «ЧОТА ПІШОЇ РОЗВІДКИ 3-Ї ЗАЛІЗНОЇ ДИВІЗІЇ ДА УНР» / ФОТО ЯРОСЛАВА МІЗЕРНОГО

Минулої неділі кореспонденту «Дня» випала нагода побувати на зйомках документального фільму про Українську революцію 1917—1918 років (ми вже повідомляли нашим читачам про цей фільм у матеріалі «Українська революція. Історія без прикрас» у «Дні» №42 від 11 березня ц.р.). Зйомки відбувалися у Київській фортеці. Воїнів армії Української Народної Республіки у фільмі грають реконструктори з військово-історичних клубів «Повстанець» та «Чота пішої розвідки 3-ї залізної дивізії ДА УНР», які вивчають цей період до деталей.

Під час зйомок штурму Київської фортеці, коли «УНРівці» билися з «червоноармійцями», кореспонденту «Дня» довелося спостерігати цікаву картину. Реконструктори усяко ухилялися від ролі окупанта. А коли одному з них все ж довелося одягнути форму червоноармійця, він закричав до своїх товаришів: «Ліквідуйте вже цього москаля швидше!» Хоча зіграв свою роль сумлінно.

Після цього цікавого випадку кореспондент «Дня» запитав в одного з реконструкторів, ким для нього є воїн Української Народної Республіки.

Юрій КУДРЯШОВ, історичний реконструктор, «воїн чоти пішої розвідки третьої дивізій залізної армії УНР»:

— У дитинстві я прочитав книгу про Україну в боротьбі за незалежність та державність. Там описувалася визвольна війна 1917—1919 років. Я довго роздумував над прочитаним. А потім почав займатися історичною реконструкцією — став «воїном чоти пішої розвідки третьої дивізії залізної армії Української Народної Республіки». Ми досліджуємо та відтворюємо той період до дрібниць, навіть у побуті. Я розумію, що керівництво УНР зробило чимало помилок у боротьбі за незалежність. Але політика політикою, а звичайні воїни самовіддано робили свою справу. Коли армія УНР за наказом командування відступила та перейшла за Збруч до Польщі, чимало воїнів у своїх рапортах до командування писали, що хочуть повернутися в Україну та воювати далі. Адже хоча частина УНРівців воювали «за хату і сад» чи заради помсти (вбили чи побили рідних, спалили дім, зґвалтували дружину), але було й чимало таких, які вже в той смутний період розпаду імперії усвідомлювали себе українцями та воювали за свою державу та волю.

Вікторія СКУБА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments