Хто знає гріх тільки за словами, той і про порятунок нічого не знає, крім слів.
Вільям Фолкнер - американський письменник, прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури

Як Кисельов порівняв Путіна з Гітлером

Російське ТБ в очікуванні «великої війни»
6 березня, 2018 - 18:46
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Незважаючи на те що російські фільми  не отримали цього року жодного «Оскара», тема Росії була на цьому конкурсі в центрі уваги. По-перше, у стрічці «Ікар» спортсмен, який вирішив перемогти за допомогою допінгу, звертається за консультацією до найвищого світового авторитету в цій сфері, яким за загальним визнанням сьогодні є росіянин Родченков. Тобто без Росії вони взагалі нічого не можуть. По-друге, телеведучий Джиммі Кіммел, коментуючи церемонію нагородження, похвалився, що «в ці вибори Путини не втручався». Отже, свою частку піару Росія та її президент на міжнародному кіноконкурсі, незважаючи ні на що, отримали. Причому навіть не поворушивши для цього пальцем.

Кіно залишається в Росії найважливішим з мистецтв. За допомогою мультфільмів про фантастичні ракети Путін привів у екстаз свою челядь і намагається шантажувати планету глобальним знищенням. У передвиборчий «день тиші», 17.03.18 Перший канал російського телебачення покаже фільм «Крим» режисера Олексія Піманова, який є довіреною особою Путіна. У «день тиші» заборонена агітація, тому начальники путінського телевізора вирішили, що якщо росіянам напередодні виборів показати фільм, що нагадує про головний «подвиг» Путіна, про окупацію Криму, то вони на ранок побіжать до виборчих дільниць і всі, як один проголосують за Володимира Таврійського.

Хоча виборів у Росії давно ніяких немає, але передвиборчі ритуали й передвиборча лихоманка — є. Завдяки хвилюванню до телевізора інколи контрабандою проникає правда, й випадково мелькають точні історичні аналогії. Одна з них сталася у Дмитра Кисельова у «Вістях тижня» від 4.03.18, коли він, надивившись путінських мультиків,  упивався сюжетом про те, як Росія тепер володарює над світом і який тепер світ беззахисний перед новою російською мультиплікаційною зброєю. Найбільше Кисельов сміявся з тупих американців з їхньою системою ПРО, що безсила перед путінськими мультиками. І все було добре, але тут Кисельов навіщось пригадав, як після Першої світової війни Франція будувала лінію Мажино, а вона виявилася безглуздою, оскільки противник її просто обійшов. Кисельов, звичайно, не сказав, хто був цим тямущим противником, але, оскільки серед росіян є ті, хто пам’ятає шкільний курс історії, багато хто здогадався, що це був Гітлер. Аналогія у Кисельова вийшла досить точною, але при цьому дещо поверхневою. Оскільки німецький фюрер усього лише хотів підкорити собі світ і винищити окремі народи, а не збирався знищити планету, як це загрожує зробити російський фюрер.

Кожен диктатор мріє про маленьку звитяжну війну. Путін веде дві війни — у Сирії й Україні. Але хоча він і вбиває щодня десятки мирних громадян, назвати ці війни звитяжними можна лише в телевізорі. Проте навіть мешканці телевізора розуміють, що вичавлювати піар з того, що відбувається в Сирії й Україні, стає дедалі важче. Потрібна велика війна з рішучим переможним фіналом. Таким же відчутним, як Крим.

Досвід Гітлера показав Путіну, до чого можуть призвести спроби розв’язати такі війни в реалі, тому Путін свою «велику війну» веде здебільшого в телевізійних шоу.

У програмі «Вечір» у Соловйова велику війну намагався накликати «сходознавець» Семен Багдасаров. Через це у нього вийшов досить тривалий і гучний скандал з українським експертом Олександром Охріменком, який, лукаво посміхаючись у густу бороду, постійно бубонів, що ніякої війни не буде.

Оскільки Охріменко почав бубоніти в той момент, коли Багдасаров почав своє пророкування великої війни з Україною і продовжував це бубоніння під час усього виступу войовничого «сходознавця», Багдасаров тут-таки почав невелику війну з цим конкретним громадянином України.

Спочатку «сходознавець» Багдасаров кілька разів запропонував українському експертові Охріменку «не квакати». Оскільки Охріменко на пропозицію не пристав і продовжував бубоніти, що війни не буде, бойовий «сходознавець» заволав, звертаючись до Соловйова: «Де ти цю пику взяв?!» Соловйов відмовився назвати місце, звідки він дістав експерта Охріменка, й розплився у задоволеній посмішці. Було видно, як йому подобається, що на його передачі усі кричать і одні гості так переконливо ненавидять інших.

У результаті Соловйов запропонував Багдасарову продовжувати говорити, не звертаючи уваги на безперервне бубоніння Охріменка. І Багдасаров зумів-таки в таких непростих умовах дати своє бачення сценарію великої європейської війни, яку має розв’язати Росія. «Чим США можуть дошкулити Росії?» — поцікавився Багдасаров. І тут-таки сам відповів: «Це, по-перше, зрадники з «п’ятої колони», яких давно треба зачистити, по-друге, Україна, по-третє, санкції». Оскільки щодо «п’ятої колони» Багдасаров уже дав рецепт, а санкції, як відомо, йдуть росіянам лише на користь, залишається лише Україна.

Щодо України рецепт Багдасарова такий: «Слід негайно припинити всі економічні відносини. Відкликати визнання Порошенка. У Ростові-на-Дону створити український «уряд у вигнанні». Дати їм грошей і допомогти створити власну армію».

Після чого «сходознавець» Багдасаров трохи помріяв про взяття Києва, заспокоївся й замовк. Йому настільки сподобалася намальована картина, що він навіть припинив реагувати на постійне бубоніння українського експерта Охріменка, яким супроводжувався весь його войовничий виступ.

На підтримку і для розвитку ідей «сходознавця» Семена Багдасарова виступив «політолог» Сергій Міхєєв. Він представив план економічної боротьби з Європою, оскільки його вкрай обурило рішення стокгольмського суду про $2,6 млрд, які «Газпром» має сплатити «Нафтогазу». «Це результат нашої вбудованості в міжнародне право!» — з обуренням вигукнув «політолог» Міхєєв, давши таким чином зрозуміти, що з цим неподобством він збирається покінчити. «Європі нікуди подітися від нашого газу!» — захоплено кричав Міхєєв. І завершив свій план утихомирення бунтівної частини світу категоричним закликом: «Треба їм показати їхнє місце!»

Кисельовськая паралель між Путіним і Гітлером є неточною ще й тому, що російський фюрер, на відміну від німецького, дуже любить матеріальні блага й ті задоволення, які вони дають. І це змушує Путіна цінувати своє життя набагато більше, ніж цінував своє його біснуватий попередник. Це дає підстави все ж сподіватися, що шляхом розв’язування ядерної світової війни він не піде.

Ігор ЯКОВЕНКО, Москва, спеціально для «Дня»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments