Ювілей воєнного часу

Усупереч усьому, і діям ворогів, і саботажу, і злодійству рідної влади, Україна вистояла чверть століття. І це вже підстава для радості. Наші «брати» в Москві хотіли б, щоб на цьому все й закінчилося, ну а ми бажаємо продовження української історії й сподіваємося, що надалі вона буде щасливішою. Дай Боже нарешті позбавитися зрадників і злодіїв біля державного штурвала, багатоголової гідри — кремлівської п’ятої колони, що зручно вмощується в начальницьких кріслах по всій Україні, від сходу до заходу. А щодо безпосередньо нас — то «зачарованих на схід» журналістів, публіцистів і політологів.

ЗАКУЛІСНІ ІНТРИГИ

На каналі NewsOne його редактор, колишній регіонал, а нині «життєлюб» (разом з Вадимом Рабиновичем створив нову партію під назвою «За життя») Євген Мураєв звинуватив Україну у «воєнній істерії» та «збільшенні військових витрат». Хочу нагадати Мураєву, що в період Другої світової війни у Британії, США й Радянському Союзі лютувала «воєнна істерія» й постійно збільшувалися військові витрати. Що й забезпечило перемогу антигітлерівської коаліції. Мураєв хотів би іншого результату для України?

На моє переконання, Партію регіонів і всі її «клони» необхідно було розпустити й заборонити як антидержавну структуру. Невипадково майже всі її лідери, окрім тих, хто порозумівся з новим начальством, втекли на територію країни-агресора. Холопи біжать під крило свого пана... Проте Порошенко, Яценюк, Турчинов віддали перевагу своєму фірмовому «договорняку». От і маємо результати. Що ж до Мураєва, то йому інколи вдається, а інколи не вдається приховувати своє справжнє ставлення до України. Але виникає питання: а що на його каналі роблять такі полум’яні патріоти, як Олег Ляшко, Дмитро Корчинський, Ілля Ківа, Надія Савченко? У чому у них спорідненість душ з регіональним «життєлюбом»? Ці фігуранти просто не злізають з екрана NewsOne. І Євген Мураєв загадковим чином терпить усю їхню чужу й ворожу йому «бандерівську пропаганду». Дивна ситуація вимальовувалася...

«УП» ПОКАЗАЛА СВОЄ «ОБЛИЧЧЯ»

На «Еспресо-TV» обговорювали заклик «Української Правди» — до Заходу не давати Україні безвізового режиму й грошей МВФ. Заклики до світової спільноти й іноземних держав діяти проти своєї країни в той момент, коли вона воює й балансує над прірвою, пахнуть підлотою й зрадою. Чим це відрізняється від звернень 150 депутатів Верховної Ради за часів Януковича до Сейму Польщі визнати Україну винною в «геноциді» на Волині 1943 року? «УП» показала своє обличчя. Що ж, зараз в Україні настав великий момент істини, коли історія зриває маски. Багато чого й багато хто проявиться на превеликий подив публіки...

Ілля Ківа на NewsOne розповідав про ситуацію на Перекопі після кримських провокацій. Деякі експерти передбачають, що принизлива відставка шефа адміністрації Путіна генерал-полковника КДБ Сергія Іванова пов’язана з поганою підготовкою «терористичних інцидентів» у Криму. Ківа, який працював заступником начальника Херсонського обласного управління МВС і знає цю територію, повідав, що хоча влада нас заспокоює, ситуація на півдні загрозлива, а оборона там слабка. Чи можливий удар з Криму на материкову Україну? Так. Але він матиме сенс лише в тому випадку, якщо його підтримають синхронним ударом з Донбасу при демонстрації загрози російськими військами на півночі: Суми, Чернігів у напрямку Києва (не виключаючи й російський кидок через територію Білорусі). Річ у тім, що сам по собі удар з Криму малоперспективний, оскільки будь-яка армія, що входить на материк з Кримського півострова, автоматично опиняється в «котлі». І має мало шансів за умови елементарної військової грамотності противника. Але в разі ударів з Криму, Донбасу й півночі по напрямках, що сходяться, можлива катастрофа наших військ на південному сході. Крим набагато легше захищати, ніж атакувати з нього. Якщо надійно заблокувати Перекоп і утримати ситуацію на Донбасі і на півночі (а це вимагає мобілізації, створення армії резерву тощо), то є шанси зупинити повномасштабний російський наступ. Хочеться сподіватися, що РНБО не спить і аналізує наше становище.

Ківа правий у тому сенсі, що в Криму спостерігається величезний дефіцит води, артезіанські свердловини засолюються, Північно-Кримський канал замінити не можна. Але його можна захопити, дійшовши до Каховської ГЕС... Можливо, настане момент, коли Кремлю або доведеться піти на поступки щодо Криму, або воювати за «кримський коридор».

КРАХ У РЕФОРМАХ

По телеканалах пройшло повідомлення, що президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив, що Порошенко готовий до компромісу щодо Донбасу. Що це означає? Компромісом у нас незрідка називають капітуляцію. Але це вкрай небезпечний шлях для нинішнього режиму в Україні. Повний крах у реформах, у внутрішній політиці, розвал управління, руїна в економіці плюс принизлива поразка з вини нинішньої влади злегка замасковані під компроміс. У мільйонів українців може виникнути відчуття величезної несправедливості. Саме таке відчуття штовхає українців на вулицю з масовими протестами. А тут ще непосильні комунальні тарифи, цілковита матеріальна безнадійність. Порошенкові треба сто разів подумати перш ніж від нашого імені ставати на коліна перед Кремлем...

На «Еспресо-TV» військовий експерт Олег Жданов говорив про те, що повномасштабна війна Росії проти України малоймовірна. Це чому ж? Але, на його думку, можливий суперпотужний вогневий наліт на наші позиції, який призведе до колосальних втрат, оскільки нашій армії заборонено відповідати вогнем на вогонь. Як вважає полковник Жданов, це пов’язано з тим, що Порошенко не самостійний політик, а діє під тиском або Заходу, або Москви. До речі, Жданов вважає, що суд над бійцями роти «Торнадо» — це спроба влади розколоти українське суспільство на прибічників і противників добровольчого руху. У нас багато діячів у ЗМІ (зокрема й військовий прокурор генерал Анатолій Матіос) живописали страшні «сексуальні злочини» «Торнадо». А в офіційному обвинувальному висновку жодного такого злочину не виявилося. Здається, жахи розповідали для того, щоб проводити судовий процес у закритому режимі. За повідомленням «24 каналу», Головна військова прокуратура веде кримінальні справи проти 10 тисяч (!!!) наших військових. Ціла дивізія! З сепаратистами й п’ятою колоною так би боролися... Чи не надто захопився генерал Матіос? І чи не веде Військова прокуратура системне підривання обороноздатності Української держави, деморалізуючи  й демотивуючи наших бійців? До речі, питання головному натхненникові люстрації нардепові Єгору Соболєву: чому закон про люстрацію торкнувся елітного військового фахівця адмірала Ігоря Кабаненка, але не торкнувся генерала Анатолія Матіоса, який був функціонером режиму Януковича?

Полковник Жданов сказав, що потік контрактників в лави ВСУ пересихає. Підрозділи армії — недоукомплектовані. Мабуть, це результат планомірного вбивства владою духу патріотизму в Україні, зокрема війни проти добровольців. Порошенко боїться проводити 7-му хвилю мобілізації, ризикуючи безпекою країни. Проте, для того, щоб було що багато бажаючих захищати Україну, верхівка має проводити політику на користь українського народу, а не проти нього. Відмова від запровадження воєнному стану була трагічною помилкою, за яку ми вже розплачуємося, а попереду розплата ще важча. В умовах війни у нас діють закони мирного часу. Через цей юридичний парадокс, у якому винна вища влада, тисячі українських бійців перетворені на злочинців і сидять у в’язницях тоді, коли на фронті не вистачає солдатів...