Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети.
Катерина Білокур, українська художниця, майстер народного декоративного живопису

Злидарі на інформаційних звалищах

Бідні та неосвічені люди є більш вразливими до дезінформації та маніпуляцій
2 квітня, 2021 - 12:21

Влада хоче підвищити рівень медіаграмотності українців. Міністерства оголошують запуск нових програм, анонсують проекти... Але чи допоможе ця активність українцям менше споживати фейкових новин та стати більш стійкими впливу ворожої пропаганди?

ІНІЦІАТИВА ПРЕЗИДЕНТА

Під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм» 9 березня Президент Володимир Зеленський закликав приділити більше уваги навчанню українців медіаграмотності, в першу чергу дітей та старших людей. «Кожен з нас має навчитися важливим у новітньому світі навичкам. Усі ми миємо руки, викидаємо сміття, не вживаємо зіпсовані продукти, так само щоразу, коли ми беремо телефон, вмикаємо комп’ютер, планшет або вмикаємо телевізор, маємо вмикати мислення, критичне мислення, відрізняти правду від фейків, правду від брехні, обходити стороною інформаційні звалища, читати далі, ніж заголовки, сумніватися, перевіряти будь-яку інформацію в декількох джерелах, шукати першоджерело, зберігати холодну голову», — наголосив Зеленський.

«Уроки медіаграмотності повинні з’явитися у нашій шкільній програмі, а ще тих, хто давно закінчив школу — це наші батьки, наші дідусі та бабусі, ми маємо навчити, що таке інформаційна гігієна, що таке фейки, що таке пропаганда, як кількома реченням чи навіть словами хтось може керувати їхнім розумом, керувати їхніми серцями», — зазначив Президент.

Міністерство освіти і науки України відразу підтримало ініціативу глави держави, відзвітувало про свою діяльність в цьому напрямку і заявило, що працює над тим, щоб курси з медіаграмотності ввійшли до базових освітніх програм.

Як повідомив міністр Сергій Шкарлет, сьогодні в закладах загальної середньої освіти медіаосвіта і медіаграмотність викладаються як у формі окремих курсів — «Основи медіаграмотності», «Сходинки до медіаграмоти», «Медіакультура», «Медіаосвіта» — так і інтегровано. Зокрема, медіаграмотність є складовою курсів «Громадянська освіта» для учнів 10-х класів, «Культура добросусідства» — для учнів 1—4 класів. Вже розроблено типову освітню програму для учнів 5—9 класів, в якій передбачено впровадження з 2022/2023 навчального року курсу «Культура добросусідства», що містить основи медіаграмотності.

Збирається реалізовувати проект з медіаграмотності і Міністерство культури та інформаційної політики. Валерія Ковтун, менеджерка загальнонаціонального проєкту з медіаграмотності відомства розповіла про плани проекту 29 березня.

Серед них:

• Робота з молоддю, максимальний вихід на її платформи.

• Курси з медіаграмотності для дорослих.

• Видання книги для дітей дошкільного віку.

До нинішньої активізації державних інституцій в напрямку медійної освіти громадян питаннями підвищення медіаграмотності активно опікувалися різноманітні громадські організації. Наприклад, Міносвіти реалізує у партнерстві з ІRЕХ (Радою міжнародних досліджень та обмінів), МБФ «Академія української преси» та за підтримки Посольств США та Великої Британії у всіх обласних центрах, а також у Маріуполі, Краматорську та Сєвєродонецьку проект «Вивчай та розрізняй інфо-медійна грамотність». Є ще безліч інших програм та ініціатив НГО, які втілюються разом із держструктурами або поза ними. Втім, результати реалізації подібних проектів поки що не зробили з українців просунутих в питаннях інформаційної гігієни, медіаграмотних громадян.

ІНДЕКС МЕДІАГРАМОТНОСТІ

29 березня громадська організація «Детектор медіа» презентувала результати дослідження «Індекс медіаграмотності української аудиторії», в рамках якого було опитано 2000 респондентів із 23 грудня 2020 року по 10 січня 2021 року.

Відповідно до аналітичного звіту за результатами дослідження медіаграмотність 15% українців є низькою, у третини (33%) — нижча за середню, 44% аудиторії характеризує вищий за середній рівень медіаграмотності і 8% — високий.

Частка чоловіків із високим рівнем медіаграмотності вдвічі більша, ніж серед жінок (11% vs 6%). Високим є рівень медіаграмотності у молоді 18—25 років (за рахунок цифрової компетентності ) й низький серед старшої вікової групи 56—65.

Найнижчий рівень медіаграмотності у мешканців сіл, найвищий — у містах із кількістю населення понад 500 тис. Є різниці медіаграмотності в північному регіоні (включно із Києвом), найнижчий — на півдні. Частки осіб із нижчим за середній і низьким показниками, відповідно, 41% і 58%.

Чим нижче освітній статус, тим нижчим є й рівень медіаграмотності. Серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 63%, а серед тих, хто має повну/ неповну вищу освіту, — лише 30%.

Але найбільші відмінності в рівні медіаграмотності між особами з різним матеріальним статусом — чим вищим є рівень добробуту, тим вищим є рівень медіаграмотності. Серед категорії, яким грошей вистачає лише на їжу, 72% мають низьке та нижче за середнє значення показника рівня медіаграмотності. Тимчасом як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти, ця частка становить лише 33%.

Висновки з цього дослідження є дуже простими і чіткими — щоб там не писали медіа-експерти та не рекомендували західні донори. Бідність та неосвіченість породжує безкультур’я та вразливість до фейків та маніпуляцій. Можливо, і є сенс займатися просвітництвом в середовищі бідних неосвічених людей, але більш ефективним засобом підвищення опору суспільства до дезінформації та деструктивних впливів є підвищення добробуту українців та покращення можливостей доступу громадян до якісної освіти.

ГОЛОС ІЗ FACEBOOK

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 
Рубрика: