Не хата, а... торт
Лучанка Тетяна Здіховська випікає солодкі вироби, які хочеться називати вже не стравою, а витвором мистецтва.
Про Таню я почула від однієї нашої спільної знайомої.
— Уявляєте, який я торт сьогодні бачила? У формі... корабля з піратами! — шокувала мене знайома, розказавши опісля, що творець цього кулінарного дива — молода мама двох малих діток, яка до четвертої ранку прикрашала іменинний торт для старшого сина. Бо усі торти Тані Здіховської — авторські й неповторні. Вона нікого не повторює. Просто до чергових іменин чи якогось свята наперед придумує, що саме випікатиме, а вже потім втілює свій задум у життя.
Родина Юрія і Тані Здіховських мешкає в одному з густонаселених луцьких мікрорайонів. Тут переважно нові багатоповерхові будинки. Таня зізнається, що коли вони обирали квартиру, то найважливішим критерієм була площа кухні. Кухня мала бути дуже великою і просторою, бо кулінарія — це давня її стихія. Весільними господинями були дві її бабусі, а тьотя, яка мешкає у селі, визнаний кондитер, випікає дивовижної краси торти і різноманітні солодощі на зразок горішків, «гранатів», еклерів та іншої кондитерської солодкої дрібноти. У домі бабусь і домі мами завжди пахло пирогами, які тут вважають фірмовою стравою.
— А хліб який смачний домашній випікали! Він ще гарячий, ще його їсти не можна, але вже намазуєш домашнім маслом — і так він пахне! — пригадує Таня.
Свій перший авторський торт вона спекла... випадково. Замислилася, що б цікавого приготувати старшому синові Станіславу на його перший день народження... На жаль, того разу ніхто не зафіксував красу, яку з борошна, сметани, яєць та інших звичайних продуктів витворила Стасова мама. Таня тільки пригадує, що дуже вже гарними були бджілки на квітах, але торт, поахавши над ним, банально з’їли. Оскільки вона як кондитер не дуже прихильно ставиться до масляних кремів, то й торти готує желейні. Желе робить також сама, з натуральних продуктів. Желе може бути сметанкове або сирне. Додає до своїх виробів багато фруктів. Особливо полюбляє полуничну пору, бо з полуницями і торти виходять у неї надзвичайно гарні. Втім, Таня має залізне правило: торт має бути не просто красивий і неповторний, а насамперед смачний.
Перший успіх спонукав до нових експериментів. І тепер уже гості та й рідні мало не виставляють Тані вимогу: а чим це ти, мовляв, здивуєш нас цього разу?.. Політ фантазії, як жартує Таня, спонукав її створити торт у формі... симпатичного песика. На нього можна дивитися і дивитися, але так і не віриш, що це не пес, а торт. До речі, торт у формі собаки ще й пісний. Тільки «шерсть» вона приготувала з вершків, цукру і крохмалю. «Очі» ж зроблено з цукерок.
Татові на день народження Таня спекла торт у формі хати, сільського подвір’я, натякаючи на його великі господарські таланти. Чоловікові дістався торт у формі запасливого їжачка. Торт для свекра вона прикрасила живими квітами, і він, повірте, неповторний. Собі ж приготувала торт у формі рогу достатку, хоча називає цей виріб «простуватим», адже інколи її фантазія справді не знає меж. Так, на п’ятиріччя Стаса мама спекла торт у формі корабля. Син саме захопився історіями про піратів, мореплавців... Тож драбини і поручні на цьому «кораблі» — із шоколаду, а «море» навколо — з желе із соком заморожених чорниць. Таня не застосовує ніяких, як кажуть, хімікатів, лише натуральні продукти. Торт прикрашався вночі, коли діти спали, вранці його доставили у кафе, де родина святкувала Стасів ювілей. І можна уявити реакцію хлопчика, коли він зайшов у зал і побачив такий «корабель»!
А ще ж Таня виготовляла і торт у формі гарбуза, з дірки в якому виглядали симпатичні мишки. Мишок вона виробила з марципану — пластичного матеріалу, який дозволяє виліплювати різні фігурки.
На столі у просторій кухні Здіховських стояла тарілка з пишними кексиками. Спочатку я подумала. що, вірогідно, Таня спекла їх, аби пригостити кореспондента, продемонструвавши таким чином свою майстерність. Бо дуже вже були спокусливі на вигляд, ще й вишеньки з них визирали. Та виявилося, що такі кулінарні забаганки на родинному столі дуже часто. Таня через день, як каже, випікає то налисники, то млинчики, то кексики, то коржики, то пельмені варить, які наліплювати у неї виходить дуже швидко. Магазинну випічку тут стараються не вживати. І при цьому ніхто у родині не має проблем із зайвою вагою, а сама Таня струнка, як фотомодель. Каже, що й торти випікає «легкі», а не з масляним кремом, не «важкі», бо вважає себе справжньою українською господинею. Якщо гостина, то на столі — тарілки у три ряди. Тому торт, вважає, має бути такий, щоб ним також посмакували. Можливо, в майбутньому, коли виростуть діти (бо малому Маркові ще нема і року), вона замислиться над тим, аби відкрити свою власну кондитерську. Клієнтів таки матиме!
Нашим читачам Таня Здіховська пропонує рецепт сімейних кексиків.
125 грамів вершкового масла, 150 грамів цукру, 2 яйця, 75 грамів молока, 15 грамів меду, 200 грамів борошна і 5 грамів розрихлювача для тіста. Все змішує, всередину любить додавати або фрукти (якщо заморожені чорниці, вишні чи полуниці, то вони мають бути у замерзлому стані), або гарний чорний шоколад. Випікає у формочках при температурі в духовці 160 градусів хвилин 20—25.
