Про Лесю розповість акварель

Сумно, але сьогодні школи акварелі в Україні немає. Залишилися поодинокі вірні їй митці. Серед них — прикарпатська художниця Тетяна Павлик, яка 16 жовтня презентувала у Києві персональну виставку за мотивами лірики Лесі Українки «Хвилі моєї туги».

Це третя персональна виставка Тетяни Павлик в українській столиці. Крім цього, її роботи експонувалися також у Львові та рідному Івано-Франківську.

Можна сказати, що як митець Тетяна Павлик формувалася у Львові: 1990 року вона закінчила відділ оформлення та ілюстрації книжки Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова. Тоді ж відкрилась її перша персональна виставка — серія акварелей «Лісова пісня» за мотивами однойменної драми Лесі Українки.

У житті Тетяни Павлик сталося дві великих любові: акварель та поезія Лесі. Вони дивовижно пасують одна одній, вражають оксюморонами. Обидві — ніжні та жіночні, але при цьому незламні та сильні. «Це велика честь для мене як для художниці ілюструвати твори Лесі Українки. Книжка «Хвилі моєї туги» вийшла у видавництві «Каменяр» у 1991 році. Більше, на жаль, вона не перевидавалася, хоч і була відзначена другою премією на Всеукраїнському конкурсі книговидання. Лесина лірика завжди була мені близькою. Її філософією я зачитувалася ще в дитячі роки, в часи навчання у художній школі», — розповіла Тетяна ПАВЛИК.

Акварель часто використовують як допоміжну техніку для етюдів та ескізів. Це засмучує Тетяну Павлик. Художниця говорить, що акварель зараз часто-густо помилково сприймають як несерйозну техніку. Може, саме тому бракує майстрів у цьому жанрі, адже тут треба вміти працювати швидко й водночас мати заряд терпіння. До речі, акварель часто називають «надчутливим фото».

— У 80-ті роки ХХ століття акварель була дуже модною, популярною технікою, — розповіла мистецтвознавець Лілія ХОМИЧ. — Зараз художники користуються нею нечасто. Прозорість — основна ознака акварелі та головна її цінність. Вона надає легкість акварельному живопису. Змішування фарби — дуже важлива справа для будь-якого аквареліста. На картині потрібний колір дістають накладанням одного шару фарби на інший, вже просушений.

Тетяна Павлик застосовує авторську техніку в акварелях. Її принцип ѓрунтується на властивості води розчиняти в собі фарби. Під час роботи папір має бути постійно вологим, тому працювати треба швидко, бо виважувати кожен рух пензля немає часу — в цьому основна складність процесу.

Тетяна Павлик — активна учасниця міжнародних та всеукраїнських виставок, конкурсів та пленерів. У першу чергу живописних, але не забуває вона і про фотографію. Цього року художниця стала учасницею XIV Фотоконкурсу «Дня». Її роботу «Сонечко» можна побачити в експозиції цьогорічної фотовиставки.

Картини Тетяни Павлик можна читати як поезію, але часто акварель сама розповідає історії. Просто прислухайтеся.

Виставку за мотивами лірики Лесі Українки «Хвилі моєї туги» можна переглянути з 16 жовтня до 16 листопада в Києві за адресою: вул. Еспланадна, 20, 9-й поверх. Вхід вільний.