Нехай думки, укладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого – відсотками з нього.
Тома Аквінський, теолог, святий католицької церкви

Грицики з торбою пастуха

Одна з найпоширеніших рослин Землі
14 травня, 2021 - 11:14

На узбіччі та вздовж стежинок цю рослину безжально топчуть, не звертаючи на неї жодної уваги. Господині запекло виполюють її, як тільки мають таку можливість.

А грицики, здається, не дуже зважають на це і ростуть собі всюди — на культивованих полях, у лісових розсадниках, поблизу доріг та людських жител. Їх так багато, що дійсно всіх не витопчеш і не виполеш, навіть якби дуже хотів.

Грицики — пастухова сумка — входять до п’ятірки найпоширеніших рослин Землі. Вони ростуть і в помірному, і в холодному, і в теплому кліматі. Рослина, яку вважають бур’яном, поширена, здається, всюди, крім Арктики, тропіків і пустельних районів Азії.

Ця трава з сімейства капустяних з дрібненькими білими квіточками, зібраними в китиці, з маленькими зеленими трикутними листочками на тоненькій голій стеблині, що наче нагадують торбинку, певно, знайома багатьом. Плоди грициків, як у них ведеться, також трикутної форми, з виїмкою вгорі.

РОДИЧКА КАПУСТЯНИХ

Міжнародна назва роду походить від латинського слова, що означає «сумка». Видова назва у перекладі з латинської мови — «пастухова», — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Грицики мають чимало місцевих назв, адже вона звична у більшості місцевостей. Її називають дика гречка, горобинець, горобине око, пастухова сумка, калитник, мисочки, мішечки...

Завдяки оригінальним листочкам, що нагадують традиційну торбину пастухів, у багатьох європейських мовах рослина має назву «сумка пастуха» чи щось подібне. Такі торбини селяни колись носили через плече чи одягали на спину. Втім, здається зараз так носять не лише пастухи.

А ще грицики — з сімейства капустяних, представників якого ми залюбки вживаємо в їжу. Грицики теж їстівні, але про це трохи згодом.

ЗА СЕЗОН ВИЗРІВАЄ ЧОТИРИ ПОКОЛІННЯ ГРИЦИКІВ

Грицики — невибагливі і сміливі, співіснують з нами з ранньої весни до пізньої осені.

Весною, щойно з’являються проталини, нетерпеливі грицики розетками виглядають з-під снігу. А в травні їхнє насіннячко вже визріває, сіється і проростає. Це вже друге покоління грициків, воно виглядає трохи інакше, розкішніше. Розетка з великим листям, а в середині неї досить високе стебло з дрібненькими квіточками. Вони маленькі, але якщо ви придивитесь до них уважніше, то оціните їхню скромну красу. Квіти, як і стебла та листя, набагато більші за ті, що відважно вигулькнули з-під снігу, 10-12 сантиметрів.

Через кілька тижнів насіння знову дозріває і самовисівається — вже третє покоління грициків, ще міцніше і впевненіше. Стебла цих грициків досягають 20-30 сантиметрів вгору.

У вересні, якщо захочете, ви можете побачити й четверте покоління життєлюбних грициків. Біологи відзначають, що ці рослини також відрізняються від попередніх поколінь: листяна розетка не лише розрослася, а ніби й розплющилася, а от стебло дуже зменшилося.

Такою рослина й зимує, залишаючись зеленою й під снігом, щоб відразу після його танення вигулькнути: а ось і я, та швиденько рости й квітнути, не гаючи часу.

МІСТЯТЬ ВІТАМІНИ, МІКРОЕЛЕМЕНТИ І КИСЛОТИ

Листя грициків багате вітамінами Д, С і К, містить винну, лимонну та яблучну кислоти, солі калію і фосфору, дубильні речовини та низку інших сполук. До речі, вітамінів Д і В2 у листі грициків більше, ніж у його популярній родичці капусті, а вітаміні А — більше, ніж у моркві.

Насіння грициків на третину складається з жирної олії з гірчичним присмаком та ароматом, яку використовують і в кулінарії, і в медицині.

У густонаселених районах деяких східних країн грицики культивують на городах і вживають у їжу. За доброго догляду вони ростуть великими і соковитими рослинами. Як салатну рослину грицики вирощують в Китаї. Там її використовують не лише для приготування вітамінних салатів, але й юшок й овочевого пюре.

У Японії й Індії листя грициків смажать із м’ясом, додають до юшок, готують пюре.

Ніжне розеткове листя грициків ранньої весни збирають і на Кавказі. З нього готують салати, використовують замість шпинату для юшок і вінегретів. Бажаним компонентом гострих салатів є листя грициків і в Франції. Перетерте сухе листя має гіркуватий пряний присмак, ним, як і розмолотим насінням, можна замінити гірчицю.

От не знаю, чи використовують грицики наші кулінари, але думаю, що є й такі.

ЦІНУЮТЬ У НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ

Грицики здавна застосовують у народній медицині багатьох країн. Лікувальні властивості олії грициків були відомі ще лікарям стародавніх Греції і Риму. Тибетська медицина й досі вважає грицики одним із найкращих засобів проти нудоти та блювання.

Є свідчення й про вплив грициків на роботу серцево-судинної системи. Їх дія, вважають дослідники, схожа на дію омели — регулює і вирівнює роботу серця у старших людей.

Народні цілителі використовують грицики як кровоспинний засіб, при токсикозі вагітних жінок, гіпертонічній хворобі, гастриті та виразці шлунка, запаленнях і піску в сечовому міхурі, туберкульозі й застуді, жовчних каменях, нетриманні сечі, лікуванні гінекологічних хвороб.

Сік зі свіжої рослини п’ють при ревматизмі і проносах. Зовнішньо його використовують для промивання ран, компресів або розтирання.

У науковій медицині використовують надземну частину рослини — при різноманітних внутрішніх кровотечах (легеневих, ниркових, носових, шлунково-кишкових і особливо маткових), а також при надмірних менструаціях. Препарати грициків посилюють перистальтику кишківника, рекомендуються при застуді, хворобах печінки і нирок, сечового міхура, при порушенні обміну речовин.

Але, як і з усіма рослинами, вживання грициків має протипоказання, тому самим призначати лікування не варто, це може призвести до важких наслідків. Препарати з грициків особливо не варто вживати вагітним та при схильності до утворення тромбів.

Ветеринари теж використовують грицики для лікування — зокрема, кривавих проносів і сечі у великої рогатої худоби, при маткових кровотечах і послабленні тонусу матки тварин.

А ще рослину охоче поїдає худоба, її також не обходять стороною бджоли, що збирають нектар.

Ми, звичайно, далекі від думки, що хтось відразу почне використовувати грицики у їжу чи вимагати у лікарів лікувати їх цією рослиною, але знати більше про одну з найрозповсюдженіших у нашому довкіллі рослин, зовсім не зайве, еге ж?

Людмила Ступчук. Фото автора і з відкритих джерел
Газета: