Кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів… єсть справжньою цілковитою зрадою
Борис Грінченко - український лексикограф, письменник, педагог, громадсько-культурний діяч

Крилата візитівка Полісся

Весняний моніторинг сірих журавлів
9 квітня, 2021 - 12:40

Ви ж знаєте цю легенду про сірих журавлів? «Восени сірі журавлі покидають рідні домівки, журяться, тому їх звуть журавликами. А навесні, коли прилітають додому, — веселиками, бо всім весело від того — і птахам, і людям». От і зараз вони веселики!

А ще, мабуть, бачили, як у польоті журавлі шикуються знаменитим «журавлиним клином», від якого долинає «журавлине» курликання. Журавлі летять, витягнувши шию і тримаючи ноги паралельно до землі, широко змахуючи крилами, — видовище неймовірно гарне. А ми радіємо, що вони повертаються.

Журавель завжди був улюбленцем українського народу і вважався символом України, а казок, легенд, пісень та віршів, присвячених цьому птаху, і не злічити. У нього навіть є свій Всесвітній день, який припадає на другу неділю вересня.

ПРЕДСТАВНИКИ ДУЖЕ ДАВНЬОГО РОДУ

Журавлі належать до дуже давнього роду птахів. Вони, ймовірно, мають віддалені родинні зв’язки з предками сивкоподібних, та ще давнішу спорідненість, хай як це дивно, навіть — з куроподібними птахами, — розповідає орнітолог Микола ВЕСЕЛЬСЬКИЙ. — Це гарні, досить великі птахи з високими ногами, прямим видовженим дзьобом і довгою шиєю. Вони чудово ходять і бігають, але не сідають на дерева, — на відміну від лелек та чапель, які зовні дещо схожі на них. Тож, мабуть, і не дивно, що багато хто їх не розрізняє, хоча це, чесно кажучи, не ввічливо.

Сімейство журавлів включає чотири роди і п’ятнадцять видів, вони дуже різняться зовні. Крилатою візитівкою Полісся є милі нашому серцю сірі журавлі. Ці журавлі поширені в Євразії, зимують на півдні континенту, на півночі Африки, в Індії та Саудівській Аравії. І хоча вони вважаються найпоширенішим видом журавлів, усе ж природолюбів серйозно непокоїть скорочення кількості чудових сірих птахів. І причина цього насамперед криється в зменшенні придатних для гніздування місць, висиханні боліт і річок.

ОХОРОНЯЄТЬСЯ МІЖНАРОДНИМИ КОНВЕНЦІЯМИ

Сірий журавель охороняється низкою міжнародних конвенцій, угодою AEWA, а в Україні занесений до Червоної книги, адже європейська частина ареалу значно зменшується, і це не може не турбувати.

Охороняється птах також і в заповідниках, національних та ландшафтних природних парках Полісся, і в деяких інших ареалах зі сприятливими умовами, де гніздиться на важкодоступних болотах.

Та все ж роботи природоохоронцям вистачає, особливо щодо створення заповідних територій і сезонних заказників на ділянках боліт, де птах гніздиться, та моніторингу їхньої поведінки.

Під час польових досліджень міжнародного проєкту «Полісся - дика природа без кордонів» орнітологи досліджують цих особливих птахів поліських територій. Вони вже прилетіли й оселилися на болотах чи заболочених ділянках річок і озер. Щоб вчасно помічати зміни в структурі популяції сірого журавля та адекватно докладати охоронних зусиль, необхідно постійно проводити моніторингові дослідження.

Особливістю весняної поведінки сірих журавлів, які об’єднались у пару, є гучні курликаючі крики. Частіше їх можна почути впродовж півтори години після сходу сонця. Шлюбна пара видає так звану антифональну пісню — це тривалий голосовий дует, в якому звуки самця та самки, чергуючись, строго узгоджені в часі: на кожен протяжний крик самця припадає три короткі крики самки, — продовжує розповідь Микола Весельський. — За їхніми дуетними криками дослідники й насамперед реєструють птахів. Голосова активність сформованих пар упродовж кількох днів у одних і тих самих точках дає можливість виявити важливі для їхнього життя і гніздування території.

Багато хто, певно, чув, а може, навіть і бачив особливі журавлині «танці», характерні лише для цих птахів. Спостерігати за цим дуже цікаво, хоч мало кому вдається. Журавлики стрибають, розвернувши крила, кланяються, бігають зигзагом, прогулюються «гусячим кроком», високо піднімають ноги. Вони притупують ногами, піднімають із землі пір’я, камінчики або травинки й підкидають їх у повітря. Це надзвичайно вражаюче видовище!

Ці танці часто пов’язують зі шлюбним ритуалом, хоча дослідники вважають, що такі рухи не мають до цього жодного стосунку. Всі журавлі (а не тільки сірі) виконують їх, трапляється, й упродовж усього року, особливо часто «танцюють» молоді птахи. Орнітологи припускають, що цими рухами журавлі виражають і найвищий ступінь неспокою, і задоволення. В усякому разі, той, хто побачив журавлиний танець, назавжди залишиться відданим прихильником і захисником чудових птахів.

ЗБЕРІГАЮТЬ ВІРНІСТЬ ОБРАНОМУ МІСЦЮ ГНІЗДУВАННЯ

Зазвичай у журавлів пари зберігаються багато років, і за оптимальних умов вони також схильні до багаторічного гніздування в одних і тих самих місцях. Водночас ці птахи чутливо реагують на зміну природних умов у результаті людської діяльності, що може призвести до втрат цінних для їхнього життя територій.

Будують гніздо обидва партнери, з сухих тоненьких гілочок, які дбайливо зв’язують травинками і доповнюють мохом, переважно на купині, поваленому дереві, заломі куща. В одному й тому ж гнізді птахи можуть жити щосезону, якщо, звісно, тому немає перешкод. Щовесни журавлі латають своє старе житло, турбуючись про комфорт майбутніх дітей.

В умовах Полісся це відбувається переважно наприкінці першої декади квітня. Згодом птахи відкладають одне, два — зрідка три плямисті яйця, які висиджують приблизно місяць. У насиджуванні беруть участь обидва партнери. На третю добу після появи пташенят сім’я залишає гніздо, однак ще тримається в межах гніздової ділянки. Пташенята починають літати приблизно в 70-денному віці, переважно на початку серпня, після чого сім’ї вилітають годуватись на найближчі поля. Раціон журавлів здебільшого рослинний, проте інколи до нього потрапляють і різноманітні дрібні тварини.

ПОТРЕБУЄ ТУРБОТИ ЛЮДИНИ

Сірий журавель потребує турботливого ставлення з боку людини, адже якщо в минулому ареал виду охоплював увесь помірний пояс Євразії, то тепер європейська частина ареалу дуже скоротилася, і Україна не стала винятком.

Головними ворогами птаха є лиси, кабани та великі хижі птахи, але найбільш уразливий цей вид все-таки перед людиною. Як відзначають орнітологи, знищення місць гніздування, вирубування лісу, осушування водно-болотних угідь, непомірне використання отрутохімікатів призводять до зменшення чисельності журавля на території України.

Минулі і цьогорічні дослідження сірих журавлів за проєктом «Полісся - дика природа без кордонів» показали, що Українське Полісся ще має куточки дикої природи з багатим біологічним різноманіттям, і наше завдання — його зберегти.

Людмила СТУПЧУК. Фото Сергія Канциренка, Українське товариство охорони птахів
Газета: