Суспільство без віри і любові втрачає здатність розрізняти добро і зло
Євген Сверстюк, український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ

Мімоза, яка насправді акація

Рослина, що приносить нам весну
4 березня, 2021 - 19:07

Пухнасті золотисто-жовті китиці квіток із сріблясто-зеленими листочками й оригінальним ароматом для багатьох із нас символізують початок весни.

У давньоєгипетській міфології історія створення світу пов’язана саме з цією рослиною. Там розповідається, як із вод первісного океану Нуна з’явився первозданний пагорб. І на цьому пагорбі виросла священна нільська акація-мімоза — «рука Атума». Це дочка Атума-Сонця, тому її суцвіття складаються з маленьких жовтих кульок-сонечок.

БАТЬКІВЩИНА СРІБЛЯСТОЇ АКАЦІЇ — АВСТРАЛІЯ

Та ніжна квітка, яку в нас здебільшого називають мімозою, насправді зовсім і не мімоза, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Ботаніки називають її акацією сріблястою (Acacia dealbata). Разом зі справжньою мімозою вона належить до одного сімейства бобових і має понад тисячу видів.

Класифікація роду має довгу складну історію, коли види і роди переносилися або були синонімами. Частково й через це назву «мімоза» застосовували до інших споріднених видів, які сьогодні віднесли до інших родів і називають інакше. Серед них і срібляста, або австралійська акація.

Батьківщина цього гарного дерева — південно-східне узбережжя Австралії й острів Тасманія. З дев’ятнадцятого століття воно поширилося й у Південній Європі, Південній Африці, на заході США, на Азорських островах та Мадагаскарі. Що й не дивно, адже срібляста акація не лише гарна, а й теплолюбна рослина.

Вишукане австралійське дерево вже давно стало однією з найпоширеніших рослин й на чорноморському узбережжі України. Пухнасті гілочки, обсипані квіточками-сонечками, були традиційним подарунком у колишньому СРСР у Міжнародний жіночий день.

Та й зараз, хоч асортимент квітів, які можна подарувати, неймовірно розширився, гілочки «мімози» — важливий символ початку весни. Вони завжди радують і своїм сонячним виглядом, і медово-гірчичним запахом. Тим паче що дика срібляста акація квітне починаючи з кінця січня до середини квітня.

На своїй далекій батьківщині — в південно-східній частині австралійського континенту і на острові Тасманія — срібляста акація — це розлоге вічнозелене дерево, висота якого може сягати понад сорок метрів.

Чому акацію називають австралійською — цілком очевидно. Як і те, чому сріблястою, — її попелясто-зелене листя, через опушення, здається саме такого сріблястого відтінку.

У Європі акація срібляста з’явилася в 1820 році, після цього поширилася на середземноморському, а потім і чорноморському узбережжі. В Україні, згідно з письмовими згадками, рослина відома з 1852 року. У відкритому ґрунті вона може зростати лише в південних областях та в Криму, але ландшафтні дизайнери, та й просто квітникарі, вирощують її й у оранжереях, і навіть удома.

СПРАВЖНІ МІМОЗИ РОСТУТЬ У ТРОПІКАХ

Справжня ж мімоза, на відміну від акації сріблястої, не дерево, а чагарник. Росте вона в тропічному кліматі. В наших широтах таку мімозу можна виростити тільки в тепличних умовах як однорічну рослину. В зимовий період їй критично не вистачає тепла і світла.

А найвідомішою з понад 300 видів мімоз вважається мімоза сором’язлива (Mimosa pudica). Сором’язливою рослину назвали через те, що її листки при дотику здатні складатися попарно, а потім і в’янути.

Справжня мімоза росте на території Південної Америки і виглядає зовсім по-іншому, ніж звичайні для нас букетні гілки. Мімоза сором’язлива, наприклад,— це невисокий вічнозелений чагарник, висота якого в кращому разі сягає метра. Її квіти, більші за розміром, зовсім іншого вигляду й забарвлення.

У МІМОЗИ-АКАЦІЇ Є СВОЄ СВЯТО

Срібляста акація під назвою «мімоза» в багатьох європейських країнах — важливий символ приходу весни. У Франції та Чорногорії навіть проводять фестивалі, присвячені мімозі.

Популярне свято мімози (чи все ж акації?) відбувається у Франції, в Мандельє ля Напуль, наприкінці м’якої і теплої французької зими на Лазурному узбережжі. Австралійська акація на Лазурному березі Франції прижилася ідеально. Місцевий клімат сприяв тому, щоб дерева розросталися там цілими гаями.

Свято в Мандельє має свої традиції. Його відкриття завжди відбувається в місцевій церкві й починається з обрання королеви мімози. Дефіле екіпажів, прикрашених квітами мімози, фольклорні постановки, тематичні експозиції квітів перетворюють місто у цей час на розкішне свято, де панують краса і гарний настрій. І, звичайно, не можуть не приваблювати туристів.

До слова, запах сріблястої акації шанують й парфумери. Аромат у цих квітів незвичайний, його ні з чим не сплутаєш. Солодкий, квітковий, деревний, зелений, з медовою гірчинкою — це запах весни та свята. Парфумери підкреслюють пудровий аспект квітів або ж відтіняють ноти квіткового пилку звучанням кори і листя, часом комбінуючи запах ніжних жовтих квітів з ароматами меду, сандалу, бузку...

У ПРИМІЩЕННІ КВІТИ ВІДЧУВАЮТЬ ТЕМПЕРАТУРНІ ЗМІНИ

Потрапивши до приміщення, квітка обов’язково відчує температурні зміни. Тому квітникарі радять насамперед дати можливість гілочкам сріблястої акації (ми вже ж знаємо, як називається рослина насправді) акліматизуватися. Нехай вони спершу хвилин двадцять полежать у кімнаті в упаковці.

А ще згідно з їхніми порадами, кінці стебел спершу варто занурити на хвилину в окріп. Такий температурний «струс» корисний для рослини, бо дає поштовх до пожвавлення бутонів. Далі наповнюємо вазу теплою водою і розподіляємо гілочки так, щоб їм було досить просторо. Аби бутони були пухнастими і довше утримували свіжість, обприскуємо суцвіття холодною водою.

Людмила СТУПЧУК
Газета: