Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

У жовтні один із найгарніших кущів — свидина

Восени вона нерідко зацвітає вдруге
7 жовтня, 2021 - 16:31

Певно не раз зупиняли на ній свій погляд, коли гуляли парком чи лісом, навіть не знаючи, що це. Свидина однією з перших серед дерев і чагарників з настанням осіннього похолодання перефарбовується в червоні, рожеві, лілейні кольори.

От глянеш на неї — і поганого настрою наче й не було.

Воно й зовсім не дивно, що не знаєте, як же точно називається це чудо, бо навіть різні фахові джерела класифікують рослину не однаково. То відносять до окремого роду, що містить 28 видів, то розглядають як підрід кизилу, то об’єднують її й кизил в один рід дерен.

Деякі джерела об’єднують дерен, кизил і свидину в один рід дерен, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Зокрема, на сайті спільного проєкту Королівських ботанічних садів у К’ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» майже всі види Swida, крім одного, розглядають як синоніми видів роду Cornus. Тому фахівці переважно орієнтуються насамперед на латинські назви рослин.

В УКРАЇНІ ПОШИРЕНІ ДВА ВИДИ СВИДИНИ

На території України ростуть два види свидини. Це прегарна свидина криваво-червона, з якою здебільшого ми й зустрічаємося, а також свидина південна.

Перший вид ще називають кров’яним за його колір, який особливо вражає восени. Восени ж дозрівають і його плоди, які стають синьо-чорними.

Ця свидина поширена в лісах і чагарниках майже по всій Україні, окрім Криму.

Її плоди містять до 45 відсотків олії зеленкуватого кольору, яку досить широко використовують для миловаріння. З деревини свидини роблять дрібні токарні й столярні вироби, а з гілок — плетені вироби.

Кору і листя з успіхом застосовують для дублення і фарбування шкір.

Плоди, неїстівні для людини, охоче їдять качки і навіть, кажуть, ведмеді.

Квітнуча свидина також має своє застосування: вона медоносна, забезпечує пилком і нектаром навколишніх бджіл.

Свидина ж південна, навпаки, дико росте переважно в Криму. У степовій зоні з неї також формують полезахисні насадження.

У природі рослина зустрічається насамперед у заплавах річок, по берегах озер, а також у підлісках листяних і хвойних дерев.

БІЛУ Й ПАРОСТКОВУ СВИДИНИ ВИРОЩУЮТЬ ЯК ДЕКОРАТИВНІ

Ще два види свидини в Україні вирощують лише як декоративні. Це свидина біла і свидина паросткова, які дійсно виглядають дуже привабливо. Їх здавна культивують переважно в міському озелененні — садах і парках.

Красиві декоративні кущі ландшафтні дизайнери залюбки використовують для створення живоплоту. Їх висаджують і заради красивого листя й ніжних квітів, а також плодів, які у різних культурних видів бувають різнобарвними — білими, червоними, синіми, рожевими, жовтими...

Навіть узимку свидина радує пагонами, пофарбованими у бордовий, яскраво-червоний, жовтий, яскраво-зелений кольори.

СВИДИНИ ЛЕГКО ПЕРЕНОСЯТЬ ЗАГАЗОВАНІСТЬ ПОВІТРЯ

Усі види свидини морозостійкі, невибагливі до ґрунту, нормально переносять навіть надмірну загазованість наших великих міст. До складу ягід свидини входять цукри та органічні кислоти — яблучна, лимонна, бурштинова, а також пектини і дубильні речовини. Вони містять високу концентрацію вітамінів А, Р, С, а ще мінеральні солі — калію,кальцію, заліза, магнію.

Взагалі ж культурних, тобто виведених людиною, сортів свидини чимало — у джерелах вказують понад двадцять. Їх селекцією активно займаються, зокрема, в Німеччині. Саме там виведений популярний сорт білої свидини з жовтувато-білою каймою на листі, який особливо люблять садівники й озеленювачі.

На щастя, насіння навіть культурних видів свидини легко розносять на великі відстані птахи, таким чином сприяючи розселенню цієї гарної рослини на значних територіях.

Окрім того, свидина розмножується не лише насінням, а й корінням. Тому може вигулькнути і порадувати нас своїм розкішним виглядом у, здавалося б, найнесподіваніших місцях.

Спробуйте знайти її під час прогулянки — парком чи лісом, вздовж річки, озера чи іншої водойми, не пожалкуєте!

Людмила СТУПЧУК. Фото Ігора Козицького та з відкритих джерел
Газета: