Від ONUKA до княгині Ольги

Жовтогаряча обкладинка одразу привертає увагу. На ній дві дівчини взялися за руки, а вільними тримають пензлик і гайковий ключ. Одна з них — у сукні, інша — в штанях, обидві усміхаються. Ідея ілюстрації пізнається одразу: тут і про право вибору, і про жіночу солідарність, і про те, що немає такої справи, в якій не могла б досягти успіху жінка. І як доказ — 50 історій українок, які досягли успіху в абсолютно різних сферах. Усі вони — й історичні постаті, й наші сучасниці — зустрілися на сторінках книжки Катерини Бабкіної та Марка Лівіна «Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків».  

Книжка нещодавно побачила світ у видавництві «Книголав» за ініціативи Internews та фінансової підтримки уряду Канади. Наклад книжки — 5000 примірників. Її буде безоплатно розповсюджено в шкільних та дитячих бібліотеках Луганської та Донецької областей, серед дітей-переселенців, сімей ветеранів та бійців АТО, загиблих та зниклих безвісти, а також через волонтерські організації. У вільному продажу її поки що не буде, але, кажуть видавці, вони думають і над комерційним виданням, бо є величезний попит.

«КНИГА РУЙНУЄ МЕДІЙНУ МОНОПОЛІЮ, ЩО УСПІХУ ДОСЯГАЮТЬ ПЕРЕВАЖНО ЧОЛОВІКИ» 

У книжку потрапили дуже різні жінки. Про деяких, певне, діти почують і дізнаються вперше, й не лише діти. І це плюс. Книжка відкриває чи, краще сказати, повертає нам імена жінок, які зробили свій внесок в історію і були забуті або недостатньо оцінені. Тут є історії письменниці Лесі Українки і княгині Ольги, лікарки Софії Окуневської і мандрівниці Софії Яблонської, науковиці Олени Казимирчак-Полонської і дизайнерки Варвари Каринської... 

Імпонує мені й ідея включити в книжку наших сучасниць: історії акторки Ади Роговцевої, режисерки Кіри Муратової, письменниці й художниці Емми Андієвської... Цікаво, що в книжці є й історії жінок, які, можливо, не такі впізнавані, але своїм прикладом надихають і показують, що бути успішними — це не лише бути відомими, це ще й займатися улюбленою справою, долаючи всі перешкоди.

Наприклад, історія волонтерки Ірини Гавришевої, яка мала три десятки тяжких діагнозів і за прогнозами лікарів взагалі не могла так довго прожити, а натомість раділа життю і допомагала іншим. Або історія вчительки Ганни Дудіч, яка потрапила в число найкращих учителів планети. Або історія кримськотатарської громадської діячки Веджіє Кашки та багато інших.

Тож, як слушно наголосив Марк Лівін: «Книга руйнує медійну монополію, що успіху досягають переважно чоловіки».  

«БАЖАЮ ДІВЧАТАМ ІЗ РАННЬОГО ВІКУ РОЗУМІТИ, ЩО ВОНИ СИЛЬНІ»

«Одній дівчинці, коли вона була ще маленькою, через тяжку хворобу ампутували обидві ноги. Та це не завадило їй досягти висот завдяки правильному вихованню та наполегливості. Звали її Олена», — так починається історія про біатлоністку Олену Юрковську.  

«Для мене це дуже почесно і дуже приємно. Рада, що буду прикладом для когось. І мені хочеться, щоби люди менше зациклювалися на якихось своїх недоліках, сором’язливості. Я сама через це пройшла, а коли вже почала займатися спортом, зрозуміла, що не потрібно боятися. Мене в школі дражнили, обзивали, бо я з 2,5 років із ампутацією ніг. Але саме завдяки спорту, завдяки мрії досягти чогось у житті, я переборола свій страх, зокрема й перед суспільством, — розповідає Олена «Дню». — Серед жінок найбільший приклад для мене — моя мама. Вона — моє натхнення».

Є в книжці й історія Оксани Якубової, яка три роки воювала на сході. «Це дуже несподівано для мене — потрапити в таку книжку. Але хочу, щоб читачі знали, що хоч війна — це дуже важка, доросла справа, дівчата на цій війні зайняли своє гідне місце. Що немає такої справи, яку жінки не можуть робити на рівні з чоловіками. Бажаю дівчатам із раннього віку розуміти, що вони сильні», — пояснює «Дню» Оксана Якубова. 

УСУПЕРЕЧ ОБСТАВИНАМ ЗМІНЮВАТИ СВІТ НА КРАЩЕ

Окремо варто відзначити ілюстрації Анни Сарвіри та Юлії Твєрітіної. Усі портрети вийшли сучасними й незвичними, сміливими і візуально цікавими. 

«Я прагнула зробити дуже різні портрети, експериментувала з техніками. Мені хотілося показати, що всі героїні різні, що вони жили в різний час, займалися різними речами, — розповідає Анна Сарвіра. — В процесі роботи зрозуміла, що є досить складні моменти, тому що історії багатьох жінок є дуже непростими, й це треба показати в ілюстрації. Це було складно, але й надихаюче».

Зовсім скоро в «Книголаві» вийде український переклад світового бестселера про видатних жінок Елени Фавіллі та Франчески Кавалло «Казки на ніч для дівчат-бунтарок». Власне, ця книжка і надихнула видавництво на книжку про українок. У вступі до «Сили дівчат» написано: «Це перша збірка таких історій про українських дівчат, які — нехай частіше всупереч, а не завдяки суспільству та обставинам, традиціям і навіть часом своїм родинам, — змінили й продовжують змінювати цей світ на краще».

Це перша дитяча книжка про видатних українок і, на щастя, не остання. Уже за місяць у «Видавництво» побачить світ книжка «Це зробила вона», в якій кілька десятків авторів розкажуть про 55 видатних українок. І те, що таких книжок стає більше, — лише на користь маленьким читачам і читачкам. 

ПОСТСКРИПТУМ ЧИТАЧКИ

Ідея книжки, її візуальне оформлення, добір героїнь — усе зроблено на рівні. Тут варто подякувати кураторці проекту Катерині Котвіцькій. Так само складно переоцінити роль таких книжок для малих читачів і читачок. Такі книжки важливі, затребувані, і їх варто писати і видавати.

Але є речі, на які варто звернути увагу при перевиданні «Сили дівчат». Найперше — відсутність джерел інформації. Для нон-фікшн книжок їх наявність є обов’язковою. Ще один момент — відсутність пояснень і зносок. Варто пам’ятати, що читачі цієї книжки — діти, які можуть не знати, що таке НКВС, штаб місії ООН тощо. Звичайно, непросто переказати історію життя художниці Алли Горської або 87-річної науковиці, математика Ніни Вірченко дитині, та ще й лаконічно. Але в цьому й завдання автора. Ще в розповідях практично немає дат. Бажання уникати великої їхньої кількості, щоб не перетворити історію на шкільну біографію, зрозуміле і всіляко вітається. Але головні дати можна було б включити, хоча б для розуміння, в який час жила й працювала героїня, чому робила саме так. 

Ще хотілося б трошки більше історій про вчинки, а не просто біографій. Хочеться цікавих деталей, влучних цитат, чогось, що надихало б і пояснювало, як героїня досягла успіху. В деяких історіях це є, і вони приємно виділяються на тлі інших, у деяких — немає. Особливо цього не вистачає в історіях про сучасниць. Отже, автори мають прекрасну можливість про все розпитати безпосередньо героїнь книжки. 

Попри це, книжка однозначно варта прочитання. І читати її варто й дівчатам, і хлопцям. І дітям, і дорослим.