Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

«Полювання» вдалося

Та відчуття катарсису все ж таки немає
19 лютого, 1999 - 00:00

Микола ТОМЕНКО, директор Інституту політики:

— Це показовий приклад такого оригінального явища як українська
політика. Кожне екстремальне рішення приймається не як результат спланованої
технології його забезпечення, а як результат «цікавого» і трохи несподіваного
збігу об’єктивних і суб’єктивних обставин. Тут це — зацікавленість команди
Президента, розгубленість і неузгодженість дій «Громади», побоювання комуністів
іти проти сформованої хвилі громадської думки щодо депутатської недоторканності.
Іншими словами, «справа Лазаренка» — це збіг обставин, а не наслідок системної
антикорупційної політики влади. В діях спікера під час слухання справи
Лазаренка я не бачу імпровізації. Гадаю, «генеральна лінія» йому «читалася»
і він її виконував.

Володимир ВОЙТЕНКО, доктор медичних наук, професор:

— Політичне значення цієї історії полягає в тому, що така
людина як Лазаренко може зайняти в Україні високі пости віце-прем’єра і
прем’єра. Може бути рекомендована Президентом і пройти затвердження Верховною
Радою. Хоча в мене немає доказів, але немає й сумнівів у тому, що під час
його призначення тим, кому слід, були відомі моральні якості Лазаренка.
Другий момент цієї історії — один мафіозно-політичний клан «здає» інший,
коли йому це вигідно. Отакий «тераріум однодумців». А найголовніше те,
як тепер виглядає О.Мороз, який неодноразово заявляв про своє задоволення
і захоплення «менеджерськими талантами» Лазаренка. Як тепер бути з тандемом
«гроші плюс імідж» на президентських виборах? Щодо самого обговорення у
ВР, то факт політичного безкультур’я полягає в призначенні Лазаренка прем’єром
і в тому, що він так довго не був притягнутий до відповідальності. Характер
обговорення — це вже наслідок.

Сергій НАБОКА, генеральний директор УНІАР:

— У принципі, рішення цілком логічне. Нехай суд доводить
або спростовує його вину. Якщо такий скандал уже розгорівся, то, звичайно,
нікому не хочеться виступати в ролі організації, яка покриває, бо інше
рішення дуже б нагадувало кругову поруку. Із другого боку, рішення також
свідчить про відсутність корпоративних інтересів у середовищі органу законодавчої
влади, тому що це достатньо небезпечний прецедент.

Лазаренко правильно зробив, що поїхав із країни. Пам’ятаєте
прецедент iз Звягільським? Я не переконаний, що з Лазаренком не буде такого
самого: пересидить кілька років десь, а потім повернеться на білому коні.

Борис НІКОЛАЄВ, Київ:

— Те, що відбувається зараз у нашому політичному істеблішменті,
— це, в принципі, таємниця за сімома печатями. У нас немає відкритої політики.
А там, де її немає, невтаємничена людина може судити про неї лише з того,
що говорять втаємничені. Я прочитав інтерв’ю з Єльяшкевичем у вашій газеті
й мені здалося, що багато в чому він має рацію. Особисто мені Лазаренко
абсолютно несимпатичний, бо він, як і багато інших у нашій правлячій еліті,
думає про себе, а не про країну.

Анатолій РУДЕНОК, Київ:

— Напруження слухання, звичайно, було сильне. Але чи потрібне
воно? Я розумію, що люди обурені, і дуже добре, що є такий осуд. Але якщо
ми будемо влаштовувати розбірки на такому високому рівні, то коли ж парламент
почне займатися справжньою роботою?

Дмитро ХРИСТОВ, Полтава:

— Я здивований, що Верховна Рада дала згоду. Неприємно
здивований. На сьогодні вірити, що все буде вирішено справедливо згідно
з законом, дуже важко. Зі слухання, з преси зрозуміло, що ця справа замовна.
Комусь це сьогодні треба. Звичайно, якщо людина винна, вона повинна відповідати.
Але чому це відбувається вибірково? Чому, наприклад, Волков у стороні,
хоча про нього стільки ж публікацій у тому ж «Голосі України»? У мене немає
підстав стверджувати, що Лазаренко украв ці мільйони. І мені вже набридло
слухати в тролейбусах і скрізь, що заберуть у Лазаренка гроші і збільшать
пенсію, зарплатню. Це смішно. І страшно. А з іншого боку, незрозуміло,
навіщо було з самого початку призначати Лазаренка віце-прем’єром, а потім
і прем’єр-міністром, якщо всі ці справи за ним тягнуться вже давно? Адже
в такій важливій справі все має грунтовно вивчатися. І якщо зараз всі ці
факти спливають, то, Боже мій, — це така новина для тих, хто його призначав?!
Мені здається, звідси чітко проглядається замовлення. Просто чимось треба
відволікти людей.

Газета: 
Рубрика: