Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців
Євген Коновалець, український військово-політичний діяч, організатор ОУН

Про патерналістські настрої та альтернативні громадські рухи

Сергій СТУКАНОВ: «Завдяки Острозькому клубові я глибше пізнав Україну»
1 березня, 2013 - 13:00

Острозький клуб для його учасників став серйозним поштовхом у доросле життя. Це був своєрідний перехідний період від студентства до пізнання того, чим ти хочеш займатися. Нагадаємо нашим читачам, що Острозькій клуб вільного інтелектуального спілкування (ОК) був заснований 2006 року за ініціативою головного редактора газети «День» Лариси Івшиної під час традиційних «Днів науки» в Острозькій академії. Автор був одним із тих, хто на чолі одеської групи студентів прибув тоді в Острог. У свою чергу студент на той час Донецького національного університету Сергій Стуканов приєднався до ОК буквально на одній із найближчій зустрічі. До речі, також в Острозі. Метою Острозького клубу була внутрішньоукраїнська інтеграція за допомогою спілкування студентів із різних університетів країни, які самі й організовували ці зустрічі, — в Одесі, Донецьку, Харкові, Луганську, Чернівцях... «День», звісно, завжди був поруч — допомагав, курував. Із часом ОК дав нам можливість взяти нову планку. Сьогодні я працюю в газеті «День» в Києві, Сергій Стуканов — займається громадською діяльністю в Донецьку, очолює «Український розмовний клуб». Напередодні Днів «Дня» в Донецьку (з 5 березня донеччани зможуть побачити в художньо-виставковому центрі «АртДонбас» найкращі світлини Фотоконкурсу «Дня»-2012), я зателефонував Сергію, щоб обговорити кілька актуальних питань, зокрема щодо його рідного Донбасу. Але розпочали ми з близького нам ОК. Зізнаюся, було цікаво поспілкуватися з колегою в новому амплуа.

Сергію, яке значення мав для вас Острозькій клуб?

— Велике значення. Можна з упевненістю казати, що завдяки Острозькому клубові я глибше пізнав Україну, познайомився з її регіональною специфікою, а отже, дістав змогу впевненіше судити про те загальне й спільне, що об’єднує українців обабіч Дніпра. Беручи активну участь у заходах Острозького клубу, я відвідав чимало українських міст і містечок, в яких, можливо, ніколи не побував би, якби не клуб. Дуже важливо, що це були інтелектуальні подорожі: ми організовували конференції й круглі столи, спілкувалися з представниками регіональних інтелектуальних еліт, відвідували місцеві прикметні місця. Все це давало можливість розвиватися індивідуально й водночас працювати над виробленням спільного розуміння того, куди має рухатися Україна, що потрібно вкладати в поняття «національна ідея». Острозький клуб об’єднував молодих людей із високими ідеалами. Можливо, це прозвучить пафосно, але в цьому було щось аристократичне (маю на увазі аристократію духу). Не випадково назва клубу відсилала до Острога — давнього центру української духовності.

Як ви сьогодні оцінюєте ситуацію в громадському секторі Донбасу? Наскільки він активний?

— Мені видається, що достатньо активний. Донбас — це специфічний регіон, де від радянських часів лишаються доволі потужними патерналістські настрої. Люди схильні орієнтуватися на вертикаль, яку вибудовує влада. Разом із тим, можна спостерігати альтернативні громадські рухи. На Донеччині є декілька осередків, громадських організацій, чия діяльність спрямована на розбудову громадянського суспільства, захист громадянських прав тощо.

Ви могли б скласти рейтинг найбільших громадських ініціатив?

— У Донецьку традиційно є сильним напрям, пов’язаний із боротьбою за здорове й безпечне життя. Найперше згадується проект «Донецьк без тютюнового диму». Днями активісти антитютюнової кампанії здійснили моніторинг закладів харчування й з’ясували, що в 15% із них повністю або частково порушується заборона куріння. Крім того, навесні в Донецьку розпочнеться кількамісячний проект «Здорово» від донецького осередку Фундації регіональних ініціатив. Ініціатива стартує 2 березня масовою руханкою на площі Леніна. Загалом проект складатиметься з двох циклів, перший із яких акцентуватиме на пізнанні своїх фізичних та духовних можливостей, а другий — на правильному харчуванні.

До речі, кажучи про ФРІ, слід згадати іще один їхній проект, який щойно завершився, — політичну студію «Просто». Упродовж місяця учасники студії мали змогу прослухати лекції експертів із політичної теорії, познайомитися з реаліями української політики й спробувати себе у виборчій кампанії. Традиційна «Школа лідера» від громадської організації «Молодь Демократичного Альянсу», навпаки, ще попереду — вона відбудеться в березні.

Наостанок згадаю про очолюваний мною «Український розмовний клуб», організований із ініціативи руху добровольців «Простір свободи» за підтримки вже названої вище «Молоді Демократичного Альянсу». Протягом двох з половиною місяців нами проведено дев’ять зустрічей. У клубі кожен охочий донеччанин має змогу вдосконалити свою українську мову, розвинути мовні навички та просто весело й корисно провести час.

Іван КАПСАМУН, «День». Фото Ярослава МІЗЕРНОГО, зроблене в Острозькій академії
Газета: 
Рубрика: