Як вмирає людина від голоду

Тиждень тому, в День пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій, українці поминали мільйони своїх загиблих співвітчизників. Нинішні українські комуністи затято не визнають діяння комуністичного режиму злочинами. Однак сухі рядки з медичного довідника, які надрукував glavred.info, — свідчення набагато красномовніше за деякі політичні заяви...

«Повне голодування, коли організм людини не отримує нічого, крім води, призводить до того, що він починає «споживати» сам себе. Спочатку розтрачується жирова тканина, потім — білок м’язів, глікоген м’язів, глікоген печінки. Одночасно знижується інтенсивність обміну речовин.

У перші 2—3 дні з’являється сильне відчуття голоду. Різко зростає апетит. Іноді відчувається нудота, запаморочення, головний біль, судоми в шлунку. Помітно загострюється чутливість до запахів. Якщо води достатньо, збільшується слиновиділення. У перші декілька діб маса людини зменшується в середньому на кілограм щодня. Потім щоденна втрата ваги знижується.

Зовнішнім виявом голодування стає настирливий пошук їжі, часто пов’язаний з подоланням досить значних перешкод. Збільшується тонус м’язів шлунка і кишковика, з’являється так звана голодна перистальтика, коли шлунок починає скорочуватися протягом 15— 20 хвилин через кожні півтори-дві години. Зменшується вміст поживних речовин. Це так зване явище голодної крові.

Голод страшний тим, що посилює дію інших несприятливих чинників. Він підточує сили людини зсередини. Голодна людина замерзає в декілька разів швидше, ніж сита. Вона швидше захворює й тяжче переносить хворобу. Через тривале голодування уповільнюється реакція, слабшає розумова діяльність. Різко падає працездатність.

Пізніше відчуття голоду починає слабшати. Пропадає апетит, людина відчуває навіть деяку бадьорість. Язик вкривається білим нальотом. Вдихаючи повітря, людина відчуває слабкий запах ацетону. Вигляд їжі вже не провокує виділення слини. Людина стає дратівливою, іноді не може спати, її допікають головні болі. Але цей період нетривалий. Після нього приходять вісники загибелі: апатія, млявість, сонливість.

Зміни в організмі тривають, деякі з них згодом набувають безповоротного характеру. Атрофія м’язів, різка слабкість до повної нездатності самостійно пересуватися, набряклість — людина «пухне» з голоду, пошкоджені набряки перетворюються на незагоювані рани. Зниження температури тіла, іноді до 30 0 С, зменшення розмірів серця, порушення дихальної функції. Потім — голодна кома або раптова смерть від будь-якого напруження.

Смерть від голоду настає, коли людина втрачає 30 — 40% своєї ваги. Граничним терміном голодування вважається 65—70 днів для дорослої людини. Діти вмирають значно швидше».