Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

«2017-й — рік істотного посилення воєнної безпеки»

2 січня, 2018 - 11:41
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА, "День"

В Україні триває війна на сході, й це є головним викликом для суспільства. На тлі певних позитивних кроків 2017-й запам’ятався, зокрема, «безвізом», частковим покращанням соціально-економічного рівня життя, успіхами на спортивній та культурній аренах; саме антитерористична операція та порушення прав людей в окупованому Криму стали в році, що минає, «маркерами» відчуття того, на яке майбутнє для країни спрямована політична та інтелектуальна еліти.

Традиційно ось уже понад 10 років «День» пропонує нашим читачам разом із нами підбити підсумки року, що минув, і дивитися в наступний. Експерти «Дня» вкотре зробили зріз часу нашого, без сумніву, історичного періоду, в якому українці випробовуються не лише на міцність, а й на спроможність виправдати згадану фразу, що прописана в паспорті держави.

Отже, наприкінці року наші автори, постійні читачі, партнери та експерти відповіли на три запитання, і в такий спосіб сформували «мозаїку» життя країни за 2017-й.

Переконані, вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Чим рік, що минає, став для вас особливим?

2. Кого вважаєте героєм і антигероєм-2017?

3. 2017-го наша редакція відзначила 15-річчя Бібліотеки «Дня». Яку саме книгу з нашої Бібліотеки Ви б могли відзначити й рекомендувати іншим?


Юрій КОСТЮЧЕНКО, експерт із застосування космічних методів дослідження та використання супутникових спостережень земної поверхні для оцінки ризиків та небезпек, блогер «Дня»

1. — Рік, що минає можна охарактеризувати як рік впертих зануд. Цього року розвивалися визначені раніше, або були закладені нові тенденції, результати яких ми побачимо лише згодом. Не зважаючи на кілька подій, що яскраво вплинули на медійний простір, нічого, що можна було б відзначити як переламні чи ключові моменти не відбулося. Це був непоганий рік для тих, хто спрямований на поступ, на щоденну копітку, скрупульозну працю з віддаленим результатом, для того, чия робота полягає у спостереженнях і співставленнях, наприклад, для вченого.

Загалом, слід відзначити, наша спільна робота просувається в позитивному напрямі і ми можемо сподіватися на результати в різночасовій перспективі. Безвізовий режим, так само як і розгорнуті цього року масштабні інфраструктурні проекти є потужним підґрунтям для нашої соціальної безпеки, позаяк сприяють соціальній мобільності і вільному доступу до ринків.

Істотному посиленню воєнної безпеки сприяли збереження та укріплення військово-політичної антиросійської коаліції навколо України, покроковий розвиток санкцій проти агресора та значне посилення багаторівневого військово-технічного співробітництва України з низкою країн-членів НАТО.

Економічній безпеці в довгостроковій перспективі безперечно сприятимуть ратифікація Угоди про асоціацію Україна-ЄС та поступове позбавлення односторонньої тотальної залежності України від енергетичних ресурсів РФ, яке цього року було оформлено як виграш «Нафтогазом» в Стокгольмському арбітражі чергового раунду справи проти російського «Газпрому».

Політичні чинники безпеки також показують загальну позитивну динаміку на тлі запуску медичної, пенсійної реформ, продовження судової реформи, розвитку процесів децентралізації.

Для мене особисто цього року вдалося довести до певного логічного результату кілька тривалих досліджень, отримати і опублікувати цікаві і важливі результати, зрозуміти перспективи.

2. — Наша «гібридна» війна та соціальна криза, яка її супроводжує, майже неминуче призвели не лише до радикалізації, але і до партикуляризації суспільства і політики. Мало не кожна подія і явище в політичному просторі призводять до запуску сукупності процесів, які сприяють розділенню суспільства, формуванню роз’єднаних груп з непримиренними інтересами і ворожою риторикою. На жаль, в наших умовах це цілком природний і майже неминучий процес, якій ми маємо пройти і якій ми маємо навчитися контролювати. Але сьогодні, в цьому хаосі непримиренних голосів, тим ціннішими є люди які не втратили за приватними інтересами національні і державні цілі, які вперто і щоденно тримають свою ділянку фронту задля спільної перемоги.

Таким героями року, на мою думку слід вважати людей, які тримали фронт в Мінську – членів робочих підгруп Трьохсторонньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Вони витримали шалений тиск – як зовнішній, так – на жаль - і внутрішній, вони не поступилися жодним дюймом нашої землі і жодною долею жодного нашого заручника. Вони ті, хто посеред щоденної діяльності щохвилини пам’ятає про свою стратегічну мету і місію своєї діяльності в національному і міжнародному контексті.

Відповідно, антигероями я вважаю політиків, в першу чергу членів парламенту, які перетворили політичну діяльність на антидержавне і соціально небезпечне шоу, які саботували розробку і ухвалення потрібних законів, які потопили країну в демагогії, брехні і популізмі. Саме це сьогодні знищує націю більше за воєнну агресію.

3.— Своїми книгами «День» зазвичай випереджував час на кілька років. Формально кажучи, це нормальне явище, бо саме роками вимірюється час, потрібний суспільству, щоб «перетравити» книжку, щоб викладені в ній ідеї стали частиною суспільної свідомості, потрапили до простору суспільного дискурсу. Видана цього року книжка «Корона, або Спадщина Королівства Руського» є винятком з цієї логічної традиції – вона влучає точно в центр напруження дня сьогоднішнього, дає відповіді на питання, формулювання яких ми шукаємо в запеклих дискусіях прямо зараз. Отже, читати її потрібно сьогодні.