Дорогі друзі, ви знаєте, як ми цінуємо ваші думки і наше спілкування. Вкотре читацький клуб «Дня» робить свій внесок в осмислення подій року, що минає. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання (нижче) нашої новорічної анкети.
Бажаємо вам радісних Новорічних свят і щасливого 2019 року!
1. Ми знаходимося в складному історичному процесі: як би ви його назвали? Чого вас навчив 2018 рік?
2. Які події року, що минає, на вашу думку, змінили світ і Україну?
3. Яка подія в житті країни стала найважливішою особисто для вас?
4. Кого ви вважаєте героєм і антигероєм року?
5. Три речі, які додають вам сил й наповнюють оптимізмом?
6. Автори, статті, проекти газети «День», які вирізнялися 2018 року?
Артур ЦИЦЮРСЬКИЙ, міський голова Барської ОТГ
1. Процес становлення. Мене особисто 2018-й закріпив у тому, що я знав, підтвердив і, мабуть, загартував.
2. Безумовно це 15 грудня, обрання митрополита Київського і всієї України – це однозначно подія № 1 і вища всього іншого. Ми розпочинаємо закріплювати свою самоідентифікацію. А скільки на це треба часу!? На моє переконання – ще дуже багато. Я, до речі, хрещений у православній церкві, є парафіянином греко-католицької, поляком за походженням, всі великі свята і святкові літургії в силу своєї посади відвідую у різних храмах, але жодного разу я не відчув дискомфорт, бо Господь Бог єдиний для всіх. Це мають зрозуміти всі люди, які нині потребують діалогу, без нього рухатися і розбудовувати буде складно.
3. Цього року я став дідусем. Маю двоє дорослих дітей і двоє малих, які є моєю є втіхою і балансиром. Без 5 хвилин я є власником електрокара, ніби дрібниця, але я дуже пишаюся цим своїм рішенням, бо ще кілька місяців тому навіть не сподівався, що наважуся на такий крок.
Пишаюся здобутками своєї громади. Можливо, ми розвиваємося не так швидко, як того хотілося, але стратегічно робимо все правильно і такі кроки важливі, бо вони приносять результат. Ми підтверджуємо, що наша громада досить-таки цікава, відома, амбітна. Люди, які вперше знайомляться з містом, розповідають, що чули про Бар багато хорошого. І я пишаюся цим і своїми барчанами.
4. Героєм року для мене особисто є патріарх Філарет, який показав, що таке справжня любов до України. Він не претендував на перший пост, не виставляв свою кандидатуру, продемонструвавши гідну поваги самопожертву. Його вчинок – це приклад нам всім, як у важливих справах треба відсунути гординю, амбіції, може, навіть мрію, щоб отримати перемогу, показати єдність і безмежну любов. Мусимо віддати належне, при всіх зауваженнях, і першій особі в державі. Зокрема і у площині наданням Україні Томосу. Він рухає історію, демонструє вчинки, які варті поваги. Хоча разом з тим є чимало запитань, на які хочеться почути відповіді.
Щодо антигероя, то мені складно сказати, бо я настільки позитивно і по-доброму дивлюся на життя, що не можу нікого назвати таким словом. Безумовно, ми маємо ворогів, опонентів: і по ту, і по цю лінію фронту. Визначити когось одного не беруся, бо процеси переплелися. Шукати винного в усіх перипетіях, які звалилися на голову Україні, не у моїх звичках.
5. Це мої діти, родина і розвиток рідного міста Бар. А віра людей, доброта і добродушність вселяють оптимізм. Коли спілкуєшся з розумними людьми, які розуміють тебе з півслова, коли готові допомогти і спрямувати, поділитися досвідом і дають поштовх рухатися далі – це «насичує» оптимізмом і впевненістю.
6. Безумовно на першому місці «Маршрут № 1», який по суті створює ребрединг малим містам з великою історією, як наш Бар. Цього літа ми мали прекрасну нагоду долучитися до цієї ініціативи і отримали прекрасну можливість для промоції. Проект допомагає розкрити невідомі, але варті уваги громади. Надає їм нової сили і значення. Та особливе місце у моєму серці займають історичні проекти «Дня», публікації і книги. Можливо, газета робить забагато акцентів, зосереджуючи цього року нашу увагу на постаті Скоропадського і взагалі на той період, але не повернувшись «на ті сторінки», ми не знайдемо виходу сьогодні, не знайдемо світло, яке треба нести людям.
