Наприкінці року за доброю традицією «День» звернувся до своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів із проханням відповісти на чотири запитання нашої новорічної анкети. Чесні відповіді з одного боку виступають «маркером» того, як країна провела рік, які шанси використала, а які безповоротно втратила. З другого — слугують певним прогнозом очікувань у 2016-му. Переконані, що вам цікаво буде з ними ознайомитися.
1. Чим вам найбільше запам’ятався 2015-й рік? Які події року, що минає, змінили Україну і світ?
2. Чим 2015 рік для вас особисто був особливим?
3. Кого вважаєте героєм і антигероєм року?
4. 2016-го наше видання відзначає 20-річчя свого існування. Ви і «День»: ваша історія.
Наталія ГРАНЧАК, співзасновник волонтерської організації «Полтавський батальйон небайдужих»:
1. 2015 рік минув без якихось надзвичайних подій чи катастроф. Найбуремніші події історичного масштабу для нашої країни відбулися протягом 2013 — 2014 років. Це Євромайдан, Революція Гідності, війна з Росією на Донбасі. Але варто відзначити патріотичну згуртованість нашого народу, самовіддану мужність українських воїнів, ентузіазм волонтерів, альтруїзм. Особливістю 2015 року, як на мене, було те, що попри всі труднощі й негаразди, ми продовжували працювати для змін в Україні. Народ дуже виснажився, але все одно прагне змін та євроінтеграції. Широкий загал волонтерів і небайдужих людей в Україні, які не зупинялися перед безліччю розчарувань, проблем, — це, мабуть, найголовніше, чим запам'ятався 2015 рік.
2. Для нашої організації «Полтавський батальйон небайдужих» 2015 рік відзначився тим, що багато власних благодійних проектів стали традиційними, систематизувалися. Це благодійні ярмарки, концерти, які гуртують молодь, літній православний табір, дитяча недільна школа, майстер-класи, цікаві соціальні проекти, зокрема «Будиночок святого Миколая», який працює в дні Новорічно-Різдвяних свят.
3. Не бажаю називати якихось конкретних особистостей, бо це невдячна й небезпечна справа. Крім того, можна нагрішити осудом людей. Але героями я вважаю наших військових, які продовжують сумлінно і самовіддано виконувати свій громадянський обов'язок, а також волонтерів і просто небайдужих людей, які, незважаючи на величезні розчарування, мізерні зміни в суспільстві, несправедливість та корупцію, жертовно й невтомно працюють заради змін, з правдою та любов'ю до України.
4. Про газету «День» я мала нагоду більше дізнатися завдяки волонтерству, хоч саму газету знаю і читаю вже багато років. Бажаю вашому виданню Божої допомоги у правдивому висвітленні життя нашої країни.
