...Ми не маємо відваги бути вільними. Бо бути вільним — це означає бути відповідальним. Ми говоримо про свободу, тішимося свободою, бажаємо свободи, підкреслюємо своє бажання свободи, але насправді боїмося її.
Любомир Гузар, єпископ УГКЦ, кардинал Католицької Церкви

«2020-й рік також нагадав, що кожен день має сенс»

5 січня, 2021 - 14:17

Володимир ШАМРАЙ, головний лікар Подільського регіонального центру онкології, Заслужений лікар України, голова правління Асоціації онкологів Поділля

 

Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.

Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.

1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?


Володимир ШАМРАЙ, головний лікар Подільського регіонального центру онкології, Заслужений лікар України, голова правління Асоціації онкологів Поділля:

1. Сьогодні доводиться часто чути, що 2020-й змінив нас усіх. І це дійсно так. Але погодьтеся, так можна сказати про кожний рік нашого життя. Адже щороку ми отримуємо нові знання, досвід, виклики, нових знайомих, які впливають на нас і завдяки чому ми змінюємося, розвиваємося. Так, високосний 2020-й – був непростим, інколи здавався «непідйомно» важким, наче випробовував нас на міцність й перевіряв на людяність. Для мене, він увійде в історію, як рік боротьби із СOVID-кризою. І ця боротьба, що схожа на точкове, експериментальне гасіння пандемії, ще триватиме довго, бо немає (чи ми її не бачимо) впевненої стратегії, яка б привела до реального результату.

Але має цей рік і свої перемоги та приємні моменти, як для кожного з нас окремо, так і для історії нашої країни. Один із них, це звичайно виправдання і звільнення після трьох з половиною років перебування в італійській в’язниці нацгвардійця Віталія Марківа. Рішення Апеляційного суду Мілана довело, що правда таки перемагає, що справедливість існує, як би не старався Кремль очорнити Україну та українців.

2. На це питання відповідатиму із кінця. Для мене антигерой залишається незмінним вже не один рік – це той, хто розпочав на нашій рідній Батьківщині війну. А героями беззаперечно є тисячі людей, які захищають і відстоюють українську землю на сході країни.

А ще героями є мої колеги – медики. Маю на увазі не лікарів, медичних сестер, санітарок, які працюють у «ковідних» лікарнях та відділеннях(тут і сумніву ніякого не повинно виникати, що вони герої і щодня роблять героїчні вчинки). Говорю я про медичних працівників, які нині лікують українців в усіх без винятку лікарнях України. Хоч як не прикро це визнавати, але їх держава знову «спонукає» кидати свої робочі місця і їхати працювати за кордон. Таке враження, що українська влада, на чолі з НСЗУ, перевіряє нас, медичних працівників, на витривалість. Запроваджуючи «реформаторські нововведення» НСЗУ висуває вимоги, забувши, чим забезпечені державні медзаклади на фоні десятилітнього недофінансування. Разом з тим обіцяні кошти за медичні послуги скорочують для лікарень. Однак треба оптимістично дивитися в майбутнє. Зміни почалися і це вже добре. Сподіваюся, що ситуація зміниться. Не завтра! Але настане час, коли медична галузь буде вважатися однією із кращих у світі, а українські медичні працівники будуть захищені і матимуть можливість розвиватися тут – у себе вдома.

…До речі, це питання, я ще б доповнив «антирішення року». Сюди, як керівник онкоцентру дозволю собі віднести перерозподіл коштів з програм вдосконалення діагностики онкозахворювань і закупівель ліків для лікування пухлин на дороги, на експрес-тести на визначення коронавірусу, вакцини проти грипу та інші напрямки.

3. Я люблю «День» за актуальні і розумні тексти, за аналітику, яка зараз рідкий гість у більшості ЗМІ. У проєктах і статтях «Дня» відчувається багато любові до України, українців, які шановані по всьому світі, яких знають скрізь, але вони маловідомі нам. З проєктів захоплююся і щиро вдячний авторам за «Україна Incognita». Читаю статті з інтересом і задоволенням багатьох авторів «Дня», адже матеріли команди вашої газети таки вирізняє вас серед інших інформаційних ресурсів. Та все ж хочу відзначити передусім власкора з Вінниччини – Олесю Шуткевич. Подобається читати про події, проблеми та досягнення нашого регіону через призму її подання, її бачення. Подобаються герої її статей – це люди, які заряджають на позитив.

4. Мої сила, натхнення і надія на краще – це моя сім’я. Мені легко рухатися вперед, утілювати в життя плани, навіть те, що ще вчора здавалося неможливим, коли знаю, що здорові й щасливі моя мама, доньки та кохана дружина. А ще, як це не банально, – але сил надає моя робота, точніше, розуміння того, що завдяки їй я рятую життя людей.

5. Події року, що минає, ще раз  підтвердили, що складовими щастя є перш за все вічні цінності – здоров’я, взаєморозуміння, любов, спокій у родині. 2020-й рік також нагадав, що кожен день має сенс, що потрібно цінувати кожну мить й не забувати робити добро. Необхідно будувати плани на майбутнє, але намагатися жити й радіти життю зараз і тут, де є.

6. «День» – це більше ніж інформаційний ресурс. «День» – це гарантія достовірності інформації, це ЗМІ без фейкових новин і скандальних заголовків. Це «джерело інтелектуальної інформації». Зараз існує багато думок, що друковані газети відходять в історію, що їх витісняють електронні, Інтернет-ЗМІ. Не правда! Якщо якісний продукт, якщо хороші, розумні, справжні новини, то у газети завжди буде свій читач і «День» – цьому підтвердження. Зичу усій команді успіху і процвітання. Залишайтеся вірними собі і своєму читачу!