«Без «Дня» неможливо уявити українську журналістику»

Оксана ЛИНІВ, диригетка, перша жінка на посаді головного диригента Опери та філармонійного оркестру в місті Ґрац. Засновниця та художня керівниця фестивалю LvivMozArt, засновниця та головна диригентка Молодіжного симфонічного оркестру України/YsOU

Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.

Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.

1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

...

Оксана ЛИНІВ, диригетка, перша жінка на посаді головного диригента Опери та філармонійного оркестру в місті Ґрац. Засновниця та художня керівниця фестивалю LvivMozArt, засновниця та головна диригентка Молодіжного симфонічного оркестру України/YsOU

1. 2020 рік – рік глобальних переосмислень та нового початку. Рік творчих трансформацій та можливостей для усього людства. Цей рік розпочався для мене переїздом із Граца в Дюссельдорф, важливими новинами, а також важливими творчими дебютами в Німеччині. Вдалось запустити Ковчег «Україна». Це фантастичний проєкт, який вдалося зреалізувати завдяки праці великої кількості музикантів та митців.

2. Героями року стали всі медичні працівники, які у прямому сенсі, рятують людство від пандемії. Антигероєм року для України, як на мене, стали фігуранти справи проти книги про Василя Стуса, яку уклав Вахтанг Кіпіані. Ця несправедливість стала справжнім резонансом в Україні і я щаслива, що це привернуло увагу багатьох людей до життя та творчості Василя Стуса.

3. На початку року вийшла книга Доржа Бату «Моцарт 2.0», до якої я писала анотацію з щирою радістю, що Моцарт стає все більш популярний в Україні. І не можу не згадати про проєкти з Молодіжним симфонічним оркестром України/YsOU – це створений мною колектив із найталановитіших юних музикантів України. Ми зробили документальний фільм про «Чому нове покоління грає музику минулого» за підтримки УКФ, яке наближає людей до класичної музики.

4. Музика надає віри в майбутнє, безумовно. Коли осягаєш, що є якась вища сила, яка силою мистецтва зцілює та об'єднує, надає сили рухатись вперед – з'являється багато мотивації. Розуміння того, що попереду ще безліч проєктів, які варто втілити в життя, це теж один із факторів росту.

5. Цей рік навчив ще більше цінувати родинний затишок і моменти родинного воз'єднання, які відбувались так рідко через закриті кордони. Кожен день, проведений в батьківському домі, кожна розмова із близькими гріла серце.

6. Без «Дня» неможливо уявити українську журналістику! Без перебільшень, це видання, яке крокувало поруч з кожним проєктом нашої команди, кожною вагомою для мене подією. І я надзвичайно вдячна, що «День» об'єднував та зближував нашу культуру.