...Ми не маємо відваги бути вільними. Бо бути вільним — це означає бути відповідальним. Ми говоримо про свободу, тішимося свободою, бажаємо свободи, підкреслюємо своє бажання свободи, але насправді боїмося її.
Любомир Гузар, єпископ УГКЦ, кардинал Католицької Церкви

«Цінуймо те, що маємо!»

5 січня, 2021 - 13:55
ФОТО ОЛЕКСАНДРА САЙКОВСЬКОГО

Вікторія ВЕСЕЛОВСЬКА, продюсер телеканалу ТАК TV, Миколаїв

 

Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.

Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.

1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?


Вікторія ВЕСЕЛОВСЬКА, продюсер телеканалу ТАК TV, Миколаїв:

1. 2020-й дехто порівнює з 1918-1920 роками, коли світом «прокотилася» пандемія так званого «іспанського грипу». В 2005 році Всесвітня організація охорони здоров’я оцінила кількість жертв пандемії в 40-50 млн осіб, що значно перевищувало втрати у Першій Світовій Війні. Завдяки сучасному прогресу ми маємо розвинену медицину, а кооперація країн світу дозволяє оперативно вирішувати проблему сучасної пандемії COVID-19. Тож, мабуть, ми щасливчики, що живемо хоч і у важкі часи для України, але все ж таки в часи розвитку та прогресу і маємо доступ до такого рівня медицини, про який наші пращури, які жили всього 100 років тому, навіть мріяти не могли. Тож, цінуймо те, що маємо!

2. Безумовно, героями 2020 року стали лікарі. Не тільки лікарі-інфекціоністи, але всі медичні працівники, хто з ризиком для власного життя надавав і продовжує надавати допомогу тим, хто цього потребує. Адже, вперше стикаючись з хворим, переважна частига медичних працівників не знають, чи хворіє людина на COVID-19, але все одно надають їй необхідну допомогу.

При цьому не можу не згадати про наших Героїв, які вже сьомий рік боронять нашу незалежність від російських найманців. Вони були і продовжують залишатися Героями року для України та українців.

Антигероями року є політики, які своєю діяльністю чи бездіяльністю ведуть Україну в економічну прірву, звинувачуючи в цьому кого завгодно і що завгодно, але при цьому забуваючи про власну відповідальність перед українським народом. 

3. Для мене, як для людини, яка цікавиться історією, найбільш цікавим проєктом «Дня» є Україна Incognita. Ця рубрика дає відповіді на багато запитань, які останні 7 років багато хто собі ставить, ця рубрика подекуди дає відповіді на питання – чому ми там, де ми сьогодні є? чому ми не змогли зробити такий прорив у розвитку економічному та культурному, як зробила Польща, як зробила Литва, Латвія, Естонія після виходу з СРСР? Знання історії може дати відповіді на багато питань, а іноді і показати шлях у майбутнє. На жаль, в Україні розуміння та знання історії й досі залишається не дуже популярним напрямком. 

4. Слова талановитої та мудрої Ліни Костенко

«А треба жити. Якось треба жити.

Це зветься досвід, витримка і гарт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт» (с.)

Україна і світ сьогодні переживають складні часи. Але історія людства доводить, що незважаючи на будь-які негаразди, ми продовжуємо жити і розвиватися. Тож, переживемо ми і цю кризу і будемо продовжувати розвиватися.

5. Не можна відкладати життя на завтра, жити потрібно тут і сьогодні.

6.  «День» для мене – це сучасна енциклопедія знань та мудрості. «День» порушує теми, які не лежать на поверхні, які треба «копнути», над якими потрібно замислитися. Складно переоцінити внесок «Дня» у відновлення історії України і донесення її до читачів. «День» сьогодні – це своєрідний путівник до розвиненої інтелектуальної України. Тож, сподіваюся, що з кожним роком все більше українців будуть користуватися цим путівником для того, щоб розвиватися і розвивати Україну.