«Герої 2020 року, як і всіх попередніх, починаючи з 2014-го, – бійці зони АТО-ООС»

Леся СТЕПОВИЧКА, письменниця, м. Дніпро

Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.

Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.

1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

Леся СТЕПОВИЧКА, письменниця, м. Дніпро:

1. Жахливий, ковідний 2020-й  вельми схожий на 1920-й. Дві головні аналогії:

1) Перша світова війна,  яка тривала чотири з половиною роки, призвела до розпаду Російської, Германської та Австро-Угорської  імперій. Як вислід, з’явилося кілька нових незалежних держав, серед них – ЗУНР і УНР. Українці не змогли зберегти державність, звідси нам урок – пильнувати як зіницю ока свою Незалежність, добиватися деокупації Криму і не допустити, щоб РФ відкусила Донбас. 

2) Пандемія «іспанки» у 1918-1920 роках, за якої  у світі померло за різними даними від 17 до 100 млн. людей.  На 24 грудня 2020 року у світі  налічується 76 млн заражених ковідом і понад 500 тисяч померлих. Надія на науку, на нову вакцину проти ковіду, яка має покласти край новітній пандемії.  

2. Герої 2020 року, як і всіх попередніх років, починаючи з 2014-го,  – не моделі та артисти, не «холостяки» та «холостячки», а бійці зони АТО-ООС, захисники кордонів України, її Незалежності, миру та спокою у наших домівках. Вічна слава загиблим! Честь і наша любов ниші сущим, які мерзнуть в окопах, ризикують своїм здоров’ям і життям. І поки ця гібридна війна триває, не бачу інших героїв, важливіших за наших бійців і волонтерів. Антигерой – з 2014-го року один і той же, що сидить на  кремлівському троні.  

3. Це історико-літературні проєкти з морально-етичними акцентами – книги «Корона, або Спадщина Королівства Руського» та «День вдячності».

4.

1) Кохання, яке давало натхнення народженню нових поезій.

2) Земляки, вчителі і фермери, прості селяни, ветерани АТО, які морально та організаційно підтримували мене під час роботи над книгою до 300-річчя рідного села, зібрали кошти, завдяки чому у видавництві «Ліра» вийшов друком літературно-краєзнавчий літопис «Могилів наш козацький».

3) Колеги по кафедрі філології та в цілому університету НТУ «Дніпровська політехніка», які на відміну від рефлексуючих митців, не знають, що таке апатія, сплін та депресія. Війна війною, карантин карантином, а навчальний процес має йти за навчальним планом. Цей процес очолив академік НАН України, людина-криголам, ректор НТУ ДП Геннадій Григорович Півняк.     

4) Очільник Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, головний редактор Української літературної газети, справжній сильний боєць на культурному фронті, який надлюдськими зусиллями тримає Спілку та Будинок письменника за вкрай несприятливих соціально-політичних та економічних умов. 

5.

А)Отримання Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» піддало мені сили та творчої енергії.   

Б) Ковід – це наслання Вищих сил і кара людству за розбещеність, недолуге використання природи та  інші гріхи. Ця пошесть є водночас випробуванням нас усіх на силу духу, на людяність, на вірність і міцність дружніх, любовних та родинних стосунків. Ковід – це урок нам усім, що  життя має тривати, а розум (медична наука!) вийти переможцем у цій дуелі.  

6. Газета День» – інтелектуальна та енергетична оаза для думаючих читачів, джерело знань і позитивного напрямку думок. Візити з творчими звітами головного редактора до Дніпра, до нашого університету протягом 20 років стали доброю традицією, а пані Лариса Івшина отримала цього року звання почесного професора «Дніпровської політехніки». Сподіваємося на подальшу дружбу і співпрацю.