У таких війнах не буває справжніх героїв — ідея захисту
Вітчизни тут аж ніяк не проходить... А відтак можна говорити лише про жертви
тієї війни. Було б наше суспільство гуманним і чесним, вибачилося б публічно
перед тими, хто був покалічений там, в Афгані. Поки що все йде на рівні
дрібних подачок. «Афганцям», як і раніше, продовжують обіцяти. Цими днями,
коли святкують 10-річчя виведення військ з Афганістану, Верховна Рада обіцяє
допомогти родинам полеглих і учасникам бойових дій. Можливо, до 9 березня
державним мужам і вдасться відрегулювати свої обіцянки на рівні законів
України. І діти загиблих в Афганістані зможуть поза конкурсом вступати
у вищі навчальні заклади та безкоштовно там навчатися. І оподаткування
підприємств, де працює не менше 60 відсотків учасників бойових дій, буде
пільговим. Дай-то Бог!
Проте сьогодні, на жаль, практично кожен з «афганців» продовжує
самотужки воювати за свої людські права. Пам’ятайте, як кілька років тому
київські «афганці», котрі гостро потребували житла, захопили новий будинок
у «Царському селі». Загони місцевої міліції побоялися тоді їхати на придушення
того соціального міні-заколоту. Владі терміново довелося кликати на допомогу
загони міліції з інших областей України. Благо, там обійшлося без вогню:
хлопцям дали квартири.
Продовження теми на сторінці "Суспільство"







