Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

«Анулюйте Пулітцерівську премію Дюранті»

Голодомор в Україні: справедливість не відновлено
23 жовтня, 2003 - 00:00


Розпочата Українською канадською асоціацією громадянських прав кампанія за позбавлення Пулітцерівської премії Уолтера Дюранті як апологета Сталіна, який заперечував український Голодомор, поширилася по всьому світу. Наша газета гордо приєдналася до цього хрестового походу за історичну правду й ідеали журналістики. 16 липня 2003 року «День» опублікував статтю професора Джеймса МЕЙСА, який розповідає про ганебну історію Дюранті, котрий ввів в оману весь світ стосовно подій 1932—1933 років в Україні. У тому самому номері було надруковано відрізний талон кампанії з написом «Анулюйте Пулітцерівську премію Дюранті», який ми запропонували читачам надіслати до Пулітцерiвського комітету. Ми знову закликаємо вас написати до Пулітцерiвського комітету (The Pulitzer Prizes, Columbian University, 709 Journalism Building, 2950 Broadway, New York, NY, USA 10027, або електронною поштою: pulitzer@www.pulitzer.org) та «Нью-Йорк Таймс» ((letters@nytimes.com) на підтримку кампанії, щоб їхні голоси було почуто. А сьогодні Роман РЕВКНІВ, видавець британського інтернет-сайту «Юкрейніан ньюс» («Українські новини»), розповідає про новий етап цієї кампанії, що має прямий стосунок до розуміння трагічної історії України, — а розуміння української історії є першим та цілком необхідним кроком до подолання її сьогоднішніх проблем.

Інтернаціональна кампанія під лозунгом «Вчинити справедливо», що спрямована на видавця «Нью-Йорк Таймс» Артура Шульцбергера-молодшого, почалася у вівторок, 14-го жовтня 2003 року. Кампанія, що організована Українською канадською асоціацією громадянських прав (UCCLA) за співпраці з українськими організаціями з усього світу, має надію переконати пана Шульцбергера повернути американську Пулітцерівську премію кореспондентів 1932 року, якою було нагороджено Уолтера Дюранті.

Уолтер Дюранті, народжений у Великій Британії, зараз є широко визнаним апологетом радянської влади, який опублікував багато дезінформуючих матеріалів щодо радянських умов у своїх статтях для «Нью-Йорк Таймс» на початку 1930-х років. Зокрема, він був звинувачений у покриванні Голодомору (штучно створеного геноцидоспрямованого голоду) у 1932—1933 роках в Радянському Союзі. Близько 10 мільйонів українців (чверть населення України) загубили життя в тім, що зараз є визнаним як найвеличезніша та найжахливіша в Європі програма етнічної чистки 20-го сторіччя. Доступ засобів масової інформації був у той час суворо обмежений та знаходився під наглядом Радянської влади.

Дюранті мав деякий доступ до справжніх подій в Україні того часу, але його прагнення до успіху та особистого визнання було більшим за сумління. Дослідження показало, що у вересні 1933 року Британський уряд мав ствердження Дюранті, яким той визнав факт смерті близько 10 мільйонів людей в умовах голоду у 1932—1933 роках. Проте відкрито Дюранті відмовився від таких доповідей та пізніше обмовляв тих журналістів, які відважно намагалися розповісти істину в інших газетах, крiм «Нью-Йорк Таймс».

Коментуючи цьогорічну кампанію протесту проти нагородження Пулітцерівською премією, керівник з досліджень UCCLA доктор Любомир Луцюк сказав: «У травні цього року ми подали вимогу до Комітету Пулітцерівської премії щодо скасування премії Уолтера Дюранті, зважаючи на його незаперечну роль сталінського апологета за часів та після Голодомору. Ми розуміємо, що Комітет зараз розглядає це питання і оголосить своє рішення в листопаді. Десятки тисяч людей зі всього світу підтримали цю першу кампанію, надіславши поштові листівки та електронні повідомлення, а мільйони українців та друзів України зараз чекають на рішення Комітету, покладаючись на те, що Комітет прийме правильне рішення. Звичайно, скасування нагороди Дюранті гарантувало б бездоганність самої Пулітцерівської премії через те, що її назва не асоціювалася б з іменем собікорисливого захисника масового вбивства».

Коментуючи останню кампанію «Нью-Йорк Таймс», доктор Луцюк додав: «Ми зараз також звертаємося до видавця «Нью-Йорк Таймс» пана Шульцбергера з проханням повернути нагороду Дюранті до Комітету Пулітцерівської премії, незалежно від рішення останнього, що забезпечило б «Нью-Йорк Таймс», газеті з міжнародною репутацією інформаційного засобу, що притримується найвищих стандартів надання інформації, її незаплямованість постійним асоціюванням з Уолтером Дюранті або премією, на яку він не заслуговує, зважаючи на його зраду самим фундаментальним принципам журналістики».

Уолтером Дюранті було подано до Пулітцерівської Ради загалом 13 статей, 11 з яких були надруковані у «Нью-Йорк Таймс», а 2 інші — в журналі «Нью- Йорк Таймс». Раніше пан Шульцбергер відмовився коментувати той факт, що ці роботи було подано як роботи працівника «Нью-Йорк Таймс» за співпраці з органами сталінської радянської російської влади.

Щоб отримати більш детальну інформацію щодо UCCLA та міжнародних зусиль, спрямованих на скасування або повернення Пулітцерівської премії Уолтера Дюранті, завітайте до www.uccla.ca, або зв’яжіться з доктором Любомиром Луцюком за адресою info@uccla.ca.

Роман РЕВКНІВ, Українські архіви та новини
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments