Між тим у пресі «наземна альтернатива» обговорюється повним
ходом. «Файненшнл таймс» стверджує, що бомбардування показали свою неефективність,
а для того щоб біженці змогли повернутися додому до зими, наземну операцію
слід розпочинати не пізніше серпня, а відтак рішення про підготовку до
неї має бути ухвалене вже на початку червня. Дехто з оглядачів вважає,
що всі розмови про наземну операцію — не більше, як «батіг» для Слободана
Мілошевича, спроба залякати його, тим більше, що, наприклад, у США місяць
тому авіаудари підтримували три чверті опитаних, зараз же — лише дві третини.
Тільки 52% американців, свідчать опитування громадської думки, нині схвалюють
ідею наземної операції, якщо Белград не капітулює. Водночас 56% жителів
США проти того, щоб у наземній операції брали участь їхні солдати — нехай,
мовляв, у югославських горах вмирають європейці. Але ставлення громадськості
до наземної операції у європейських країнах НАТО ще скептичніше, ніж за
океаном.
Окрім «батога», Захід має для югославів і «медяник» — розробляється
новий «план Маршалла» для Балкан, який дозволить відродити зруйновану війною
економіку регіону, якщо, звичайно, «буде досягнуто мирне врегулювання».
І якщо — не говорять, але мабуть вважають за само собою зрозуміле на Заході
— в Белграді при владі опиниться інший режим.
Продовження теми на сторінці "День планети"






