Найщасливіша людина та, яка дарує щастя найбільшому числу людей
Дені Дідро, французький філософ та енциклопедист епохи Просвітництва

Без паніки!

«Саміт Україна — ЄС має бути не просто обміном інформацією»
11 серпня, 2005 - 00:00

Днями перший заступник міністра закордонних справ України Антон Бутейко повідомив про можливість перенесення на пізніший термін саміту Україна — ЄС, попередньо планованого на жовтень. За словами Антона Бутейка, це пов’язано, зокрема, із ускладненнями політичного характеру, які спостерігаються в деяких країнах Євросоюзу. Заступник міністра відзначив, що восени в деяких країнах ЄС мають відбутися вибори. Антон Бутейко також висловив сподівання, що переговори про спрощення візового режиму між Україною та Європейським Союзом розпочнуться до саміту. Про те, коли тепер може відбутися зустріч на високому рівні, чому виникла необхідність переглянути її строки і як у цілому просуваються відносини Києва й Брюсселя «Дню» розповів представник України при Європейському Союзі Роман ШПЕК:

— Мені здається, що даремно ми в Україні здіймаємо через ЗМІ галас про «перенесення» саміту. Потрібно усвідомлювати, що друге півріччя для будь-якої головуючої в ЄС країни, а в даному випадку для Великої Британії, є коротшим на півтора місяця. Два тижні в липні — і потім відпустки до вересня, а кількість заходів у програмі головування надзвичайно велика. Коли британська сторона планувала свої пріоритети на період головування, в тому числі щодо України, вона пропонувала як можливу дату проведення саміту жовтень. Але це була пропозиція, а не рішення. Британська сторона звернулася до нас із тим, що графік прем’єр-міністра Тоні Блера є надзвичайно переобтяженим, і запитала, чи не погодилася б українська сторона, як виняток, на проведення саміту в Брюсселі чи в Лондоні, бо відповідно до процедур, якими керуються Україна та ЄС, саміт повинен відбуватися в Україні. Ми наполягли на важливості проведення саміту в Україні. Зараз йдеться і про організацію двосторонніх візитів приблизно в цей же час. Після аналізу можливостей і графіка роботи британського уряду, структур ЄС, британська сторона, як варіант, запропонувала, що прем’єр-міністр очолить делегацію в Україну на початку грудня. Тому я б не говорив про «перенесення» саміту чи про якісь політичні, економічні, організаційні підстави для цього. Це перша офіційна пропозиція щодо дати саміту в Україні. Іншої пропозиції — а не попередніх думок чи коментарів — ми не мали.

Переговори про спрощення візового режиму розпочнуться до саміту, думаю, десь на початку жовтня. На сьогоднішній день Єврокомісія має підготовлений мандат, який вона повинна обговорити з країнами- членами, затвердити його й почати переговори з Україною. Восени ці переговори будуть розпочаті. Це буде тривалий процес, але перспективний.

Зараз немає потреби говорити про оцінки реформ в Україні з боку представників ЄС, бо Рада міністрів Європейського Союзу та Європейська комісія зараз у відпустках. Відповідно до тих домовленостей, які є між Україною і Євросоюзом, перша попередня оцінка виконання Плану дій була здійснена 13 червня під час засідання Ради Україна — Європейський Союз. Наступну проміжну оцінку передбачалося зробити під час саміту. Відповідно до досягнутої домовленості, основна оцінка виконання Плану дій буде зроблена через рік після початку його виконання. Це дасть підстави говорити про те, наскільки впевнено Україна йде шляхом євроінтеграції, і буде покладено в основу подальшої роботи щодо започаткування нової угоди. Звичайно, проміжні оцінки матимуть вплив, але основне — кінцева оцінка. Європейська сторона на пропозицію Президента Віктора Ющенка підготувала «Дорожню карту» — близько 20 кроків, які потрібно здійснити Україні. В першу чергу вони стосуються досягнення політичних критеріїв, до яких насамперед належать подальший розвиток і поглиблення демократичних процесів у суспільстві, політичні реформи. В основу оцінки будуть братися підготовка, хід і проведення парламентських виборів у березні наступного року: наскільки українська демократія після помаранчевої революції стала зрілою і «незворотною», непорушною, наскільки глибоко демократичні принципи увійшли в усі сфери нашого життя. Звичайно, буде також робитися оцінка за всіма іншими напрямами співпраці: те, що стосується поглиблення взаємодії в галузі європейської політики безпеки та оборони, зовнішньої політики, юстиції, торгівельно-економічного співробітництва, енергетики, науки, охорони довкілля...

Попередні оцінки, які були зроблені в червні, настрій, що панував у кабінетах тих чи інших керівників європейських структур — позитивний для України. Звичайно, є окремі питання щодо сприйняття деяких кроків в економічній політиці. Про це говорив Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єр Солана під час свого візиту в Україну. Він сказав, що Євросоюз і США хотіли б краще зрозуміти окремі кроки українського уряду в економічній площині. Для того, щоб дати більше відповідей на ці питання, Представництво України при ЄС планує на початку жовтня провести конференцію за участю високих представників українського уряду, які повинні будуть на зустрічі з представниками Єврокомісії, Європарламенту, країн-членів та бізнес-спільноти ЄС ще раз пояснити нашу бюджетну, макроекономічну, регуляторну політику, підходи до приватизації. Звичайно, для більш позитивної оцінки діяльності української сторони з виконання Плану дій матиме виключно важливе значення завершення переговорного процесу по приєднанню України до СОТ. Із вересня місяця, після відпусток, Єврокомісія разом із українським міністерством економіки почне роботу з підготовки дослідження щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Це дослідження буде завершено й презентовано в грудні місяці. Є очікування, що воно дасть позитивні висновки й рекомендації, а отже, європейська сторона після різдвяних свят буде готова розпочати внутрішні процедури щодо започаткування переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Але це буде можливо тільки в тому випадку, коли Україна буде членом Світової організації торгівлі.

У січні 2008 року вичерпується термін дії Угоди про партнерство й співробітництво мiж Україною та ЄС, отже, ми повинні цю угоду замінити іншою. З іншого боку сама європейська Політика сусідства й План дій після року його реалізації, проведення відповідної оцінки дали сторонам право говорити про укладення нової посиленої угоди, як записано в резолюції Ради Міністрів ЄС. Українська сторона хотіла б, щоб це була угода асоційованого типу. Отже, для того, щоб такі оцінки навесні наступного року були зроблені й ми могли говорити про угоду асоційованого типу, нам потрібно забезпечити повне виконання чинної угоди про партнерство й співробітництво, стати членом СОТ, розпочати переговори про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, крок за кроком наближатися до нашої стратегічної мети, яка дасть право говорити й про майбутнє членство.

В столицях країн-членів ЄС, у Брюсселі ще небагато політиків готові говорити про майбутнє ЄС після провалу референдумів щодо Євроконституції у Франції та Нідерландах. Ці перспективи зараз більше обговорюються серед представників дослідницьких організацій. Різні політичні партії й сили викристалізовують свою позицію. Країни-члени ЄС домовилися взяти певний тайм-аут і десь наступного року почати розмову щодо подальшого розширення ЄС. Треба розуміти, що ЄС зараз перебуває в стадії певних внутрішніх протиріч, негараздів, які пов’язані з відхиленням Конституції, бюджетом на період 2007—2013 рр. Як заявив пан Солана під час свого перебування в Києві, вони чітко усвідомлюють, в якій кризі перебуває ЄС, але, за словами Солани, це не матиме ніякого впливу на розвиток відносин між ЄС та Україною. Основним мотором — чи навпаки гальмом — у розвитку цих відносин все ж таки будуть внутрішні економічні й політичні реформи в Україні.

Звичайно, нам чітко треба розуміти, що ЄС зараз опікується майбутнім вступом Болгарії та Румунії, тим, що відповісти Туреччині, Західним Балканам. Нам потрібно за цим чітко спостерігати, але Україна не повинна, на мій погляд, асоціювати себе із Західними Балканами чи з Туреччиною. Ситуація в Україні, підхід ЄС до України дещо інші. Представники сьогоднішньої влади, перебуваючи в опозиції, на свої знамена висували гасло: «Не словом, а ділом!» Воно надзвичайно актуальне для сьогоднішніх відносин України та ЄС. Нам потрібно якомога більше демонструвати, що ділом ми подібні до країн-членів ЄС, що політичні, економічні, соціальні процеси в нашій державі йдуть правильним шляхом, що наше законодавство прогнозоване, що всі гілки влади займаються своєю справою й працюють на єдину загальну справу побудови сильної української держави, яка відповідатиме критеріям членства в Європейському Союзі і зможе претендувати на нього.

Думаю, в даний час треба більшу увагу зосереджувати якраз на тому, що відбувається в Україні, бо в Брюсселі дуже детально відслідковують усі наші процеси. Наприклад, найближчим часом, після відпусток, Єврокомісія продовжить внутрішні процедури щодо оцінки відповідності України ринковим критеріям. Попередні висновки, які вже зроблені Єврокомісією й передаються зараз до країн-членів на обговорення, є для нас позитивними. Але найважливіше, що зараз потрібно усвідомлювати і в парламенті, і в уряді: йде тотальний моніторинг дій законодавчого й виконавчого органу влади на предмет наявності чи відсутності втручання в економічні процеси, ручного управління економікою. Так само і за іншими напрямами.

До саміту Україна — ЄС нам потрібно якомога більше заявити про те, що ми вже зробили, щоб він носив характер не обміну інформацією, а аналізу, дискусії на основі вже відомої, презентованої інформації. Тому наше Представництво планує провести ряд заходів у Брюсселі, щоб добре проінформувати наших партнерів про ситуацію в Україні.

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments