Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Білорусь: вибори без вибору

13 січня, 1999 - 00:00

«Відповідно до законів країни і демократичних принципів
ми вважаємо за необхідне призначити і провести вибори президента країни,
забезпечивши одне з основних прав громадян — на вибори», — сказав Семен
Шарецький, спікер парламенту, який продовжує вважати себе легітимним.

Цей парламент було розпущено в результаті двотижневого
референдуму в листопаді 1996 року, яким повноваження Лукашенка продовжено
без виборів до 2001 року. Тоді ж президент сформував двопалатні Національні
збори, легітимність яких не визнав Захід.

«Ніякі референдуми не можуть замінити прямі рівноправні
демократичні вибори. Або країна зробить крок уперед, або ми продовжимо
відступ до диктатури», — вважає Шарецький.

Рішення про проведення виборів одностайно ухвалили представники
різних політичних партій. Однак депутати усвідомлюють, що провести вільні
вибори без підтримки державних структур і в умовах жорсткого контролю над
ЗМІ неможливо.

Ідея виборів має як своїх оптимістів, так і песимістів.
Білоруський народний фронт розраховує, що вибори, розгорнуті просто неба,
можуть перерости у масову акцію протесту.

«Люди бачать, до чого призвело керівництво непрофесіонала
— падіння заробітків, інфляція, хронічний дефіцит продовольства — Білорусь
повернулася в найгірше минуле», — вважає Станіслав Шушкевич, який очолював
парламент у перші роки незалежності країни.

Проте малоймовірно, що участь в опозиційних виборах буде
вражаючою навіть на тлі реального падіння рівня життя білорусів.

«Ми розуміємо, що проведення президентських виборів сьогодні
неможливе — коли існує жорсткий тиск згори на всі структури, відпрацьовано
механізм задушення опозиції. Однак у нас немає іншого вибору — тільки ще
раз нагадати народу, що його право порушено», — сказала «Дню» Людмила Грязнова,
депутат опозиційного парламенту від Об’єднаної громадянської партії (лібералів).

Є в Білорусі і свої претенденти на президентський пост,
серед котрих уже визначилися Геннадій Карпенко, віце-спікер розпущеного
парламенту, і колишній прем’єр-міністр Михайло Чигирь, який подав у відставку
на знак незгоди з політикою президента напередодні референдуму. Висування
кандидатів у президенти почнеться з 1 березня, при цьому опозиція не має
єдиної кандидатури.

Офіційні власті вже відреагували на ініціативу — у заяві
прокуратури намір провести вибори названо спробою державного перевороту.

Мінськ

Лариса САЄНКО, «День»
Газета: