Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Боргова дипломатія

18 серпня, 2001 - 00:00

У понеділок прем’єр-міністр Анатолій Кінах здійснить бліц-візит у Москву, де обговорить з російським прем’єром Михайлом Касьяновим можливості врегулювання заборгованості України за поставлений їй російський природний газ. Доручення затвердити до кінця серпня умови реструктуризації українських боргів за російський газ було дано прем’єрам президентами Леонідом Кучмою та Володимиром Путіним у Сочі, де проходила неформальна зустріч глав держав- учасниць СНД.

Напередодні газового діалогу прем’єрів звучать найоптимістичніші прогнози. Приміром, посол РФ в Україні Віктор Черномирдін у четвер сказав, що прем’єр-міністри двох країн до кінця серпня вживуть усіх заходів, щоб «закрити питання» про урегулювання заборгованості України за російський газ, повідомляє Інтерфакс-Україна. В.Черномирдін дав зрозуміти, що «дуже» хотів би, щоб було знято цей «дамоклів меч» у двосторонніх відносинах, додавши, що ці проблеми неприємні як Росії, так і Україні. Посол висловив надію, що прем’єри за дорученнями президентів вживуть усіх заходів для розв’язання цієї проблеми.

Однак, відповідаючи на запитання, чи визнає російська сторона корпоративну суть української заборгованості за газ, В.Черномирдін сказав: «Нам-то що погоджуватися, Росії треба, щоб цю проблему було знято. Борги або треба платити, або треба приймати якісь рішення щодо них. Корпоративні чи не корпоративні вони, це особливого значення для нас не має». Він додав, що для України це теж абсолютно не принципове питання, й висловився за те, щоб розв’язати цю проблему в найкоротші терміни.

Нагадаємо, що корпоративне походження українських газових боргів Росії було визнане навіть Паризьким клубом кредиторів. І аж ніяк не в національних інтересах України відмовлятися від цього визначення, що дозволяє в ході переговорного процесу дещо знизити рівень відповідальності, а отже отримати певні переваги при реструктуризації боргу. Не можна не нагадати, що українське керівництво, зокрема й Президент Леонід Кучма, неодноразово заявляло, що Україна ніколи не визнає корпоративних боргів «Нафтогазу України» перед РАТ «Газпром» державними. Щоправда, після Сочі в цьому питанні з’явився певний нюанс.

Як повідомив у інтерв’ю журналістам Л.Кучма дорогою із Сочі до Сімферополя, сторони домовилися, що ці умови врегулювання українського газового боргу буде складено таким чином, щоб уникнути тиску на державний бюджет України. Зокрема, сказав він, досягнуто домовленості передбачити в цих умовах збільшення часу на реструктуризацію цих боргів, відстрочку першого платежу, а також мінімальні відсотки обслуговування «цього держборгу». Л.Кучма також зазначив, що вирішення цього питання вдалося зрушити з мертвої точки, оскільки сторони «точно заявили, що якнайшвидше врегулювання цього питання цікавить і Україну, і Росію», «тому що це необхідно для врегулювання питання з Паризьким клубом кредиторів і Міжнародним валютним фондом».

Тим часом на московсько- київських газових переговорах завжди дуже велику роль відігравав туркменський чинник. Ще нещодавно Київ був упевнений, що він працює на нього, оскільки із цією країною укладено довгострокові угоди на постачання зростаючих з року в рік обсягів газу. Що дозволяє Україні взагалі відмовитися від закупівлі газу в Росії й навіть вимагати від неї оплати транзиту газу в Європу в грошовій формі. Але на початку серпня уряд Туркменістану заявив про відмову від реструктуризації газового боргу України на умовах Паризького клубу. Туркменістан наполягає на більш вигідних умовах, зокрема погашенні боргу протягом 3,5 року, починаючи з 2001 року. Напередодні московських переговорів А.Кінах спробував «вгамувати» Туркменістан, заявивши про те, що Україна пом’якшить умови реструктуризації свого боргу цій країні з урахуванням її інтересів. Але, схоже, в Ашгабаті не розчули цього повідомлення...

Більше того, в ході традиційної для газових переговорів піарівської артпідготовки з Москви (цього разу замість набридлого питання про російську мову, було активовано проблему кордонів) туркменську карту взагалі спробували вибити з рук київських гравців. Казахстанська компанiя ЗАТ «Інтергаз Центральна Азія» офіційно повідомила керівництво Міжнародної групи компаній (МГК) «Ітера» про скорочення з 15 серпня 2001 р. обсягів транзиту через територію Казахстану туркменського газу, що поставляється в Україну, до 50 млн. кубометрів на добу, повідомили «Дню» в прес-службі «Ітери». За її версією, чергове скорочення обсягів транзиту туркменського газу в Україну знову викликане невиконанням Міністерством палива та енергетики покладених на нього керівництвом України зобов’язань щодо погашення заборгованості перед МГК «Ітера» вітчизняних енергогенеруючих компаній (борг нині — понад 20 млн. доларів). Дивно, однак, що казахський «Інтергаз» (на думку низки експертів тут не обійшлося без впливу Москви) обрав саме цей час для свого демаршу. Україні начебто натякають — без Росії та її газу вам все одно не обійтися, тому будьте в Москві більш поступливими.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: