Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Чи піде політика з економіки?

31 травня, 2008 - 00:00

Рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними низки положень закону про держбюджет-2008, у яких містилися окремі норми податкового, митного, бюджетного й соціального законодавств, схоже, нехай і в нестандартний спосіб, але все ж розворушило ніби сонний бюджетний процес. 23 травня, після того як КС припинив дію статей держбюджету-2008, Верховна Рада ухвалила окремий закон із цими нормами, внісши до них додаткові поправки.

Але вчора на засіданні РНБО Президент України Віктор Ющенко заявив, що накладає вето на цей закон, вимагаючи внести зміни до статті закону про продаж і оренду землі. Президент висловив готовність підписати цей закон просто в парламенті одразу після внесення відповідних змін. За його словами, не можна допускати, щоб при проведенні аукціону на продаж землі в ньому брала участь лише «одна контора» (Держкомзем. — Ред. ).

Рішення КС, а може й результати виборів у Києві, змусили робити певні кроки в напрямку бюджету й прем’єр-міністра Юлію Тимошенко. Учора вона заявила про домовленості з Президентом, унаслідок яких парламентська коаліція має у вівторок, 3 травня, затвердити зміни до державного бюджету. «Бюджет, який був так знищений Конституційним Судом на політичних принципах, буде у вівторок проголосований, і прибуткова частина буде повернута», — стверджує прем’єр. Проте повернення глави уряду до бюджетної риторики зроблене ще й під натиском Президента, який учора однозначно заявив: «Державний бюджет треба переглянути терміново. Це моє завдання коаліції й уряду». Ющенко наполягає на тому, щоб були переглянуті не лише економічні параметри бюджету, а й соціальні, а також політика підтримки сільськогосподарського виробника, зокрема, щодо скасування обмежень на експорт, зокрема, зерна, цукру, соняшникової олії. За словами Президента, «нам слід вивести політику з економіки». Адже, як вважає Ющенко, вже чотири місяці як країна мала працювати й жити «з повним (відкоригованим. — Авт. ) бюджетом».

Але, мабуть, для уряду бюджетна проблема останніми днями стала ще вдвічі гострішою — у зв’язку з корекцією офіційного курсу гривні, до якої вдався Нацбанк. Усі чекали, що уряд схвалить цей захід, але він й, зокрема, прем’єр-міністр, наполегливо відмовляється її коментувати, посилаючись на незалежність НБУ, й водночас засвідчивши поданням до парламенту законопроекту про передання Кабміну функції валютного регулювання своє невдоволення тим, як це робить Нацбанк. У свою чергу, незадоволені урядом і в центробанку... Учора Стельмах під час зустрічі з журналістами досить зневажливо відгукнувся про згаданий законопроект, поданий депутатами БЮТу. Словом, чорні кішки в нас вільно бігають по всьому Печерську й псують стосунки можновладців...

Не уник, напевно, зустрічі з цією твариною й Президент, який не гірше за інших знає про принцип незалежності Нацбанку. Проте це вчора не завадило йому зробити декілька не до кінця зрозумілих заяв на адресу головного банку країни. В них він указав на необхідність припинити «ігри» навколо курсу гривні. «Я хотів би, щоб на це звернули увагу люди, від яких залежить сьогодні формування антикризових заходів у ситуації, що склалася на оптовому й роздрібному ринках. На мою думку, слід терміново припинити «ігри» навколо курсу гривні й створити умови для надходження грошей до національної економіки. Хотів би, щоб фахівці прочитали між рядків, що я хотів сказати по цій позиції», — сказав він і, звертаючись до глави Нацбанку, закликав його не піддаватися «тому тиску, демагогії, які існують навколо Нацбанку... Я хотів би, щоб ви відмежувалися від тих радників, які діють насамперед у політичних, а не державних інтересах». Ющенко зазначив, що «не може відбуватися монетарними інструментами інфляція, що має бюджетний характер». На його думку, «локалізації грошової маси, обмеження грошової пропозиції сьогодні призводять лише до одного: національна економіка з кожним тижнем отримує все менше ресурсів для свого відновлення». Президент, напевне, не схвалює нового валютного курсу: «Політика, яку проводить (проводив. — Авт. ) Національний банк останніми роками, — адекватна політика до тієї економічної ситуації, що склалася на національному, економічному й діловому просторі. Інфляція сьогодні в Україні, безумовно, не має монетарного характеру».

Складається враження, що в цьому питанні й Президент, і прем’єр дійшли єдиної думки. Інакше Тимошенко не заявляла б з такою впевненістю, що долар незабаром поверне втрачені позиції на валютному ринку.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: