Наприкінці минулого тижня з-під льоду знов витягували втопленика.
Напередодні, близько четвертої години вечора чоловік, котрий тут рибалив,
провалився під лід. Самостійно вибратися не вдавалося — кромка тонкого
льоду кришилася під руками, адекватно сприйняти ситуацію не дозволяла й
чимала доза алкоголю. На допомогу прийшов приятель, котрий рибалив неподалік
— на довгій вірьовці кинув потерпілому санки, за допомогою яких витяг того
на поверхню. При цьому провалився й сам рятівник, котрий, самостійно вибравшись
із ополонки, відправився додому сушитися. Другий же, замість того, щоб,
як йому порадили, все кинути й добиратися до берега, вирішив підповзти
до ополонки, де залишалися речі й рибальські снасті. Приятель, котрий повернувся
за ним через деякий час, та спеціальні служби вже нікого не знайшли. Труп
чоловіка лише наступного ранку вдалося виявити й доставити на берег рятівникам,
один із котрих теж провалився під лід, коли вони пробиралися до місця загибелі
рибалки. За свідченням водолазів, вода там була густо розбавлена кров’ю
— намагаючись вибратися, чоловік порізав усе тіло об лід.
Як повідомили кореспонденту «Дня» в міському управлінні
з надзвичайних ситуацій, за останні кілька днів у восьми випадках рибалок,
котрі провалилися під лід, вдавалося врятувати. Це офіційно. Реальну ситуацію
не знає ніхто: когось із рибалок рятують «колеги», хтось вибирається сам,
доля декотрих невідома...
До міліції звернулася дружина рибалки, котрий пішов на
підлідну ловлю й не повернувся додому. Водолазно-рятувальна група обстежила
район лову, на дні було знайдено рибальський стільчик і наручний годинник,
що, як упізнала жінка, належали її чоловіку. Тіло не знайдено — чоловік
вважається зниклим безвісти.
А мужики, добряче розігрівшись алкоголем, продовжують заради
кількох рибинок лізти на рихлий лід.
— А що робити, — говорить колишній працівник суднобудівного
заводу Сергій. — Ні я, ні дружина два роки вже не працюємо, а жити якось
треба.
— Та брехня все це, відмовки, — «дядько Міша», пенсіонер.
— На одну самогонку для цієї рибалки куди більше витрат, ніж «прибутку».
Просто це звичка, щось на кшталт хвороби — як горілка, наприклад.
За свідченням рибалок, випадки провалів під лід тепер,
із потеплiнням, відбуваються щодня. Комусь щастить — витягують товариші,
комусь на допомогу приходять рятівники — ті п’ять чоловік, у чиєму віданні
вся Миколаївська область, у чиєму розпорядженні тільки два рятувальних
жилети, чий оклад становить 90 гривень. Комусь не щастить.
«Підсумки» нинішнього підлідного лову можна буде підбити
лише весною — коли скресне крига. Навесні минулого року з дна Південного
Бугу в межі Миколаєва спливли трупи 16-ти рибалок-підлідників.







