Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

«Дипломати, якi спiвають», допомагають дітям

3 грудня, 1999 - 00:00

«За чотири тижні до нашого Різдва, після виспівування різдвяних пісень вдома, приємно послухати українські церковні співи», — говорили з сяючими обличчями відвідувачі концерту і з радістю робили благодійні внески для дітей України. Один із представників публіки, скромний чоловік середніх років, висловив готовність стати «заочним» батьком, або, інакше кажучи, — взяти на себе річне утримання однієї дитини з дитбудинку для дітей з церебральним паралічем, що міститься у Львові.

П'ять років тому офтальмолог з німецького курортного містечка Бад Дюркгейм лікар Михайло Зачкевич опинився на концерті хору в Мангаймі. Оскільки хористам ніде було ночувати, він запросив їх у гості до себе та своїх друзів в Дюркгейм. На цьому історія могла б і закінчитися.

Але люди з Дюркгейма так полюбили своїх гостей з Ужгорода, що запросили їх і наступного року. До цього часу благодійний фонд «Карітас» разом із громадськістю в Дюркгеймі та в Дармштадті створив проект «Надія» — для підтримки дітей з церебральним паралічем в Україні. Хор із Закарпаття став щорічно давати благодійні концерти. В результаті лише від мешканців Дюркгейма було отримано 50000 марок.

«Ми пересвідчилися в тому, що кожну марку використано на лікування або на інвалідні візки», — розповідає доктор Зачкевич після свого недавнього відвідання України. «Дитина з високим рівнем інтелекту, яка, на жаль, може рухати лише пальцями, зараз навчається за допомогою комп'ютера — завдяки допомозі з Дюркгейма».

А цієї допомоги могло й не бути, якби не українські співаки. Закарпатський народний хор дарує німецьким слухачам українські, молдовські, закарпатські пісні. Глибокі емоції охоплюють всю публіку, що зібралася під куполом церкви Св. Георгія. Вільних місць там не було.

«Це справжній куточок України!» — тремтів схвильований голос Лариси Хоролець, радника з питань культури в посольстві України, котра приїхала на концерт. «Дуб, дуба», «Многії літа» звучали й на невеликому прийомі в будинку доктора Зачкевича, на якому розмовляли українською та російською, німецькою та болгарською мовами. Об'єднувала всіх музика і надія для дітей. Здравка АНДРЕЄВА, редактор Болгарського національного радіо, спеціально для «Дня» Бад Дюркгейм — Франкенталь-Штудернгейм

Газета: