Якщо Україна європейська держава, то ми повинні розуміти,
що розвиток фізкультури — один з невід’ємних елементів загальної культури,
одна з головних складових здоров’я нації. І це, звичайно ж, не звітність
у стилі колишнього ГПО. Це прищеплюване людям з дитинства прагнення підтримувати
своє тіло в оптимальному стані.
Хто краще знає справжній стан речей, як не рядовий вчитель фізкультури
у звичайній школі? У нашій шкільній програмі (яка, до речі, практично не
змінювалася вже 25 років) безліч вад: не можна давати приблизно однакову
кількість годин гімнастики, легкої атлетики, силових вправ у всіх класах,
починаючи з 3-го по 11-й. У молодшому віці у дитини розвивається гнучкість,
в середньому — сила, у старшому — витривалість. Неможливо розвинути всі
ці якості ледь не з самого раннього дитинства і в рівних пропорціях.
На даний момент у шкільній програмі всі нормативи занижено начебто через
те, що діти слабі і хворі. Але такий підхід розслабляє організм і імунну
систему дитини ще більше. За рубежем, навпаки, підвищують нормативи — з
кожним роком вони дедалі складніші, загартовуючи організм дітей. У нас
же ніякого стимулу займатися спортом у дітей немає.
Сьогодні, в День фізкультурника, ми публікуємо інтерв’ю з Олександром
Гашевим — викладачем фізкультури київської школи №231.
Продовження теми на сторінці "Тайм-аут"
№174 12.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»







