Віктор ЗАМ'ЯТІН, "День"
Сьогодні Президент України Леонід Кучма продемонструє узбецькому колезі в Дніпропетровську, що індустріальна міць України ще існує.
Вчора президенти підписали договір про дружбу та поглиблення співробітництва, а делегації домовлялися, як саме країни будуть дружити та що саме поглиблювати.
Україна, зокрема, отримає 5 млрд. кубометрів газу. Карімов при цьому заявив про зацікавленість своєї держави в тому, щоб Україна не просто брала участь в розробці узбецьких нафтогазових та золотоносних родовищ, але й була їхнім співвласником. Досі, здається, ніхто нічого подібного Києву не пропонував. А угода 1993 року про українські інвестиції у тюменські родовища чомусь благополучно забута і в Києві, і в Москві.
Подейкують, що напередодні візиту Карімова партію узбецької бавовни отримало АТ "Чекхіл" у Чернігові. Ще, здається, незабаром запрацюють військові ремонтні заводи України. Бо, як повідомляє кореспондент "Дня" Сергій Згурець, ешелон з узбецькою технікою для ремонту в Україні вже завантажується. А узбецькі курсанти готуються студіювати в Україні науки авіації та протиповітряної оборони.
Карімов, либонь, справді дорогий гість для Києва - адже не лише в Москві, а й в Ашгабаті вже дуже переконливо вимагають оплати боргів за газ зовсім не бартером, а живими грошима. Та й до володіння часткою своїх багатств Київ чомусь не запрошують.
Союзник на Сході, який, як відомо, "справа тонка", був би вельми бажаний для України. На жаль, досі всі українські уряди надзвичайно успішно перетворювали перспективи на проблеми або просто благополучно ховали їх під сукно. Поки що результати переговорів Кучми та Карімова створюють надзвичайно високі можливості для України, яка навряд чи десь іще їх матиме найближчим часом. Але питання в тому, хто їх втілюватиме та як. Тим більше, що проголошений Кучмою шлях на економізацію зовнішньої політики досі лишається гаслом.
