…коли у теперішню глупу ніч українство не буде себе нічим заявляти ясним і голосним, то ніхто не піде за ним, коли настане ранок. А він таки настане неодмінно.
Михайло Драгоманов, український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, громадський діяч

Фантастика фінпослуг

Бути розсудливим королем банківського ринку не всім до снаги
30 грудня, 2009 - 00:00

Припливла до керівника Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктора Суслова «золота рибка» й запропонувала зробити його ще й владикою банківським. А ви б не погодилися? От і він не став пручатися.

Під «риб’ячим патронатом» виявилося зовсім не складно узгодити в держорганах проект заміни концепції регулювання ринків фінансових послуг. Тепер, як намічається, на цей ринок буде випущено небаченого досі монополіста — єдиний орган регулювання всього цього ринку, зокрема й банківського. У пояснювальній записці до розпорядження «Про узгодження проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування системи державного регулювання й нагляду за ринками фінансових послуг», затвердженого цим відомством, говориться, що цей законопроект розроблено з урахуванням передового світового досвіду. Він, на думку авторів, полягає у відокремленні функцій монетарної політики від функцій пруденціального (розумного, розсудливого) регулювання (система лімітів і обмежень, що накладаються на банки з метою забезпечення їхньої стійкості й захисту інтересів вкладників). Причому цей захід впроваджується для недопущення конфлікту інтересів на рівні центрального банку. Ну й ще заради однієї, на нашу думку, абсолютно «незначної» мети: стягування плати (!) з учасників ринків фінансових послуг за те, що їх регулюватимуть...

Ще одна приголомшлива новина полягає в тому, що досі органи фінансового контролю, які створювалися в країні й звалися комісіями, отримували хоча б формально незалежний статус. Це й Національна комісія ринків енергетики (НКРЕ), і Нацкомісія з регулювання зв’язку (НКРЗ), й регулювальник фондового ринку — Національна комісія цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), і Держпідприємництво, і навіть сам Держфінпослуг. Після створення «гігарегулятора»-монополіста можна передбачити: прощавай, незалежність, — усім бути під урядом. До речі, в згаданому законопроекті так прямо й записано про «підзвітність і підлеглість» розширеного Держфінпослуг Кабінету Міністрів.

Але, можливо, ми тут щось недостатньо розуміємо. Наприклад, у СРСР усе було під урядом, пардон, під ЦК КПРС, і нічого, — ніхто й рота розкрити не смів. Тим паче, що сьогодні перед країною стоїть завдання укріпити стабільність банківської системи, без чого, певна річ, не буде порядку й у реальному секторі економіки, де багато чого залежить від стабільності гривні. Чи сподіватися нам на це 2010 року? Перший заступник голови Секретаріату Президента Олександр Шлапак вважає, що ця мета досяжна. «В основному все залежить від нас: якщо ми не робитимемо дурниць — на рівні уряду й Нацбанку», — говорить Шлапак. Він, зокрема, вважає, що майбутній глава держави не повинен експериментувати з національною валютою, але не говорить, чи варто йому робити щось подібне й зі всією банківською системою.

Це питання ми поставили експертам. Відповідаючи на нього, директор Національного банку з економічних питань Ігор Шумило сказав «Дню»: «Найголовніше для регулювальника, причому байдуже якого — банківського, фінансового, транспортного, ринку цінних паперів, — наскільки він політично, фінансово й операційно є незалежним. Від цього залежить, наскільки він спроможний регулювати свій сектор і забезпечувати інтереси й безпосередньо цього сектору, й суспільства, на яке цей сектор має працювати, й влади в цілому. Незалежність є ключовою умовою ефективної роботи будь-якого регулювальника в державі. Якщо поглянути на нинішніх наших регулювальників, то вона явно недостатня, що й викликало до життя нові пропозиції, зокрема й позначені в меморандумі з МВФ. Там йдеться про те, щоб при посиленні прозорості й підзвітності все-таки підвищити незалежність регулювальників. А рішення, пропоновані на догоду тим чи іншим політичним інтересам або особам, найчастіше згодом виявляються помилковими».

Дуже емоційну оцінку дав новим регуляторним віянням президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко: «У нас проблеми в економіці, й не лише в банківському секторі, а й у страхових і лізингових компаніях, кредитних спілках (нехай Держфінпослуг хоч з ними спочатку розбереться). Коли будинок палає, який дурень в цей час починатиме його реконструкцію? Може, треба пожежу загасити, а вже потім займатися якимись стратегічними нововведеннями? Он Англія об’єднує роз’єднаний нагляд і контроль за банківським сектором і монетарну процедуру. А у нас комусь хочеться перенести хаос із політики ще й на нагляд? Я вважаю, що це шкідливо й політично, й економічно. Словом, непродумана пропозиція! А, можливо, навпаки, добре продумана, лише з того погляду, аби завдати шкоди. Сподіваюся, що у наших політиків вистачить здорового глузду, щоб не слухати таких речей».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: