Історія – наука про людей у часі, наука, в якій безперервно треба пов’язувати вивчення мертвих з вивченням живих.
Марк Блок, французький історик

Франко звеличив Україну, Україна має звеличити Франка

8 вересня, 2006 - 00:00

Кожна нація має постійні величини, що визначають її самодостатність і неповторний профіль у багатоликому світовому співтоваристві. І вони ж водночас — наріжні петри, на яких тримається храм духовності.

Серед множини інших цю роль і місію в Україні доля поклала й на Івана Франка, 150-річчя від дня народин якого нині святкуємо — і якому, за рішенням ЮНЕСКО, надано всесвітового звучання.

Нам часто закидають схильність до крайнощів: коли вже когось ганимо, то понад міру, коли ж хвалимо, то теж через вінця. Мусимо визнати, що в тих закидах є відчутна дещиця правди.

Та стосовно Франка найвищі ступені глорифікації все одно не сягають верховин його величі. Прозаїк і драматург, поет і публіцист, економіст, учений-енциклопедист і крупний політик, перекладач, Іван Якович був і великим українцем, і достеменним європейцем, якого визнав сам Відень, канонізувавши на доктора філософії. Дослідники й упорядники його творчості планували убгати спадок світоча в 50, а згодом — і в 200 томів. Але й тих виявилося замало.

Без ревної апологетики та земляцького перебору в похвальбі скажемо: впродовж другої половини XIX століття, всього ХХ і дотепер за могутністю та масштабністю таланту й інтелекту, за сподіяним у духовній і науковій сферах Франкові годі й шукати рівню, й то не тільки в Європі.

Але дивна річ: при всіх цих чеснотах у нас цього титана впродовж століть намагалися чи то приглушити, чи підрівняти до місцевих величин.

Думалось, що 150-річний ювілей, нарешті, воздасть світочу. То паче нині, коли з такою гостротою постала проблема консолідованості нашого суспільства. Відтак, саме зараз, як ніколи, нам украй необхідний Іван Франко, котрий від першокроків прагнув до Соборності України, рішуче відкидаючи регіональні поповзи.

У жодному разі не применшуючи франківських урочистостей у Львові, все ж таки вважаємо, що справді вседержавного статусу це свято набуло б, аби такі акції відбулися насамперед у найпрестижніших залах Києва та ще Харкова, Донецька, Одеси, в інших містах України. Це б ще раз засвідчило в особі Франка об’єднуюче, соборне начало. А так, як не крути, а нинішні свята набули дещо регіонального відтінку.

Ми, фундатори «Українського форуму», переконані, що пошанування такого велета повинне мати всеукраїнський, вседержавний рівень. І — не тільки. Хіба не мав би за честь Відень належним чином вшанувати І. Я. Франка?

У зв’язку з викладеним вище, вважаємо за потрібне провести в столиці України урочистий вечір з нагоди 150-річного ювілею нашого великого предтечі. І звертаємося до громадськості за підтримкою цього наміру.

Засновники «Українського форуму» Валерій ГЕЄЦЬ, Анатолій ЗЛЕНКО, Геннадій КНИШОВ, Георгій КРЮЧКОВ, Андрій КУРКОВ, Віктор МУСІЯКА, Борис ОЛІЙНИК, Володимир СЕМИНОЖЕНКО, Валентин СИМОНЕНКО, Михайло СИРОТА, Сергій ТАРУТА, Петро ТОЛОЧКО, Олександр ЧАЛИЙ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ