Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Хочеш їсти — їдь у Росію

24 вересня, 1998 - 00:00

Учора сусід знову поїхав у Москву — на заробітки. Два тижні
тому він, класний будівельник, що володіє десятком робітничих спеціальностей,
повернувся звідти злий і приречений: «За три місяці «пахання» привіз двісті
«баксів». А повинен був — тисячу. Рубль упав — плакали мої грошики...»
Привезені дві сотні пішли на «спорядження навздогін» у школу дочки й сина.
І знов — у Москву.

«Навіщо ти туди їдеш, адже все таке хистке?» — запитав
його я. — «Тут я не зароблю й того...» — сказав він.

Сумна реальність: десятки тисяч наших земляків, котрі шукають
хоч який-небудь, нехай навіть нестабільний, але заробіток за межами України,
не можуть розраховувати на оплачувану працю на своїй батьківщині. Схоже
на те, що «курс реформ» було прокладено у країну повального відкритого
і прихованого безробіття, громадянам якої дедалі важче знайти застосування
своїм рукам.

Про те, як у Росії заробляють на життя наші співвітчизники
— у матеріалі кореспондента Наталії Вернигори на сторінці "Суспільство"

№182 24.09.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

Газета: