Відзначив би матеріал «Консерватизм галичан не витримує випробування Кучмою» в п'ятничному номері «Дня» (№ 176 від 24 вересня 1999 року) як дуже влучний. Я повністю згоден з їхньою констатацією фактів. Дійсно, люди на Західній Україні бояться так званої «червоної загрози». Дійсно, вони краще сприймають злуку між УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року, ніж «золотий вересень» 1939 року. Там, дійсно, живуть люди з національною свідомістю, люди прозахідного спрямування зі здоровим оптимізмом. Зрештою, вони, дійсно, не хочуть голосувати за чинного Президента.
Але якщо прорахувати таку ситуацію: «канівська четвірка» розпадається, або з неї виходить хтось з лівих, чи то п. Мороз, чи п. Ткаченко. Що тоді?.. А тоді електорат Євгена Марчука, якого палко підтримують «західняки», відхлине «до рук» Леоніда Кучми. Зіграє формула: будь-хто, тільки не лівий.
Але я щиро бажаю Євгену Кириловичу не піддаватись волі більшості (хоча вдвох легше й батька бити) й стати ЄДИНИМ висуванцем «канівської четвірки».
Люди не хочуть рухатись назад, вони бажають увійти в XXI століття з новим президентом і по-справжньому новою Україною!
Київ






