Бідна людина не та, у якого немає ні гроша в кишені, а та, у якої немає мрії
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

«Європолеміка» на високому рівні

Учора в редакції «Дня» обговорювали найсвіжішу новину з Брюсселя
22 лютого, 2006 - 00:00
ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА / «День»

Недавня заява віце- президента Єврокомісії Гюнтера Ферхойгена сколихнула політичній і експертні кола в Україні. Чи не зачиняються двері Євросоюзу перед Україною?

Нагадаємо, що в інтерв’ю німецькому виданню «Ді Вельт» Гюнтер Ферхойген висловив прогноз, що в найближчі 20 років країни колишнього СРСР не стануть членами розширеного ЄС. «Через 20 років членами Євросоюзу будуть усі європейські країни за винятком країн колишнього Радянського Союзу, які сьогодні ще не увійшли до ЄС», — заявив пан Ферхойген. Подібні заяви він робив і раніше (приміром, у 2002 році), однак тоді вони сприймалися не так, як зараз: в умовах парламентських виборів у Україні і при діяльності шанованої в Брюсселі нової української влади.

Які політичні наслідки може мати новий сигнал від Ферхойгена? Це запитання стало центральним під час вчорашнього круглого столу в редакції газети «День», у якому взяли участь фахівці високого рівня з питань євроінтеграції: міністр закордонних справ України Борис Тарасюк, голова Представництва Єврокомісії у Києві Ієн Боуг, колишній перший заступник міністра закордонних справ із питань євроінтеграції Олександр Чалий і відомий в країнах ЄС письменник Андрій Курков. Не варто зазначати, що полеміка вийшла по-справжньому гострою, відбувся повноцінний обмін аргументами.

Із самого початку Олександр Чалий наголосив, що не треба панікувати, позаяк пан Ферхойген висловив реалістичну заяву, розуміючи труднощі, які нині переживає ЄС. «Не треба перебільшувати значення заяви Ферхойгена. Навряд чи вона матиме якийсь вплив. Ми пережили чимало подібних заяв. Подібні заяви не можуть перевищити правову природу засадничих документів, які визначають умови здобуття членства в ЄС. Отже, цією заявою пан Ферхойген не скасував статтю 49 Амстердамського договору, яка передбачає умови набуття членства. Усе залежить не від пана Ферхойгена з усією моєю повагою до нього, а від України», — спробував не драматизувати ситуацію глава зовнішньополітичного відомства Борис Тарасюк. У меншій мірі з ним погодився Олександр Чалий, зазначивши, що проблема наразі полягає не стільки в неготовності України до членства в ЄС, скільки в неготовності самого ЄС: «Ми більше готові до цього, аніж Албанія чи Македонія. Євросоюз нормально ставиться до нової влади в Україні, однак при цьому не змінює своєї стратегічної лінії, не надаючи Києву перспективи членства».

Посол Iєн Боуг у свою чергу наголосив, що «ЄС перебуває не в тій ситуації, аби розглядати можливість швидкого розширення». Зокрема, він пояснив «єесівські» труднощі недавнім розширенням і наступними хвилями, під час яких буде прийнята низка держав балканського регіону. Він же розповів, що готовність лише України до членства в ЄС ще не може бути підставою для приєднання до єврооб’єднання: «Коли ми говоримо про копенгагенські критерії, то потрібно не забувати, що вони стосуються не лише питань демократизації, ринкової економіки, але й здатності ЄС прийняти нових членів». Водночас він зазначив, що прогноз Ферхойгена не має розчаровувати Україну, а навпаки мобілізувати до інтенсивних перетворень всередині держави.

Коли повинна Україна подавати заявку на членство в ЄС? Чи буде готовим новий парламент втілювати ідеї євроінтеграції? Який вплив справляє на євроінтеграцію України «російський фактор»? Відповіді на ці та інші запитання учасників круглого столу читайте в найближчих числах «Дня».

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments