Клінтон "наривається на світову війну"
Москва спробувала протистояти Вашингтону
Олекса ПІДЛУЦЬКИЙ, "День"
Президент Росії Борис Єльцин заявив позавчора ввечері, що своїми діями в Іраку Білл Клінтон "може нарватися на світову війну. Занадто голосно він діє".
І хоча буквально через кілька годин прес-секретар російського лідера Сергій Ястржембський дезавуював заяву свого шефа, пославшись на те, що журналісти неправильно інтерпретували слова російського президента, цілком зрозуміло, що позиція Москви стосовно розв'язання іракської кризи стала жорсткішою.
Впливові російські експерти переконані, що у випадку, якщо питання про застосування сили проти Іраку буде винесено на засідання Ради безпеки ООН, Москва застосує право вето. А Державна Дума ухвалила резолюцію, у якій фактично попереджає американців, що в разі несанкціонованого ООН застосування сили проти Іраку будуть "уважати Російську Федерацію вільною від зобов'язань із виконання резолюцій РБ ООН щодо застосування санкцій проти Іраку". Російські законодавці наголосили також, що прийшов час розглянути питання про скасування міжнародних санкцій проти Іраку взагалі.
Таким чином Росія фактично знову, як десятиріччя тому бере на себе роль основної противаги Сполученим Штатам на міжнародній арені. І треба відзначити, що в цьому питанні Москва аж ніяк не опинилася в міжнародній ізоляції. Категорично проти силового розв'язання проблеми виступає Париж, а його спеціальний представник у Багдаді генеральний секретар МЗС Бернар Дюфурк координуватиме свої дії із російським колегою - представником президента Єльцина Віктором Посувалюком. Абсолютно однозначно висловився із цього питання й Пекін - він не схвалює застосування сили.
Проте Сполученим Штатам нині, мабуть, уже важко зупинитися у своїй боротьбі. Хоча внаслідок місії Посувалюка Багдад і згодився відкрити для перевірки інспекторам ООН так звані "президентські палаци", йдеться лише про 8 об'єктів із 78. Така "поступка" аж ніяк не може задовольнити Вашингтон. Президент Клінтон практично поставив під сумнів престиж Сполучених Штатів у цілому і свою особисту політичну кар'єру. А якщо врахувати, що над ним висить скандал, пов'язаний із його амурними справами, який реально загрожує лідерові США імпічментом, то відступити на зовнішньополітичному напрямку він просто не має права.
Виникає питання, чому ж "друг Борис" нині так різко виступає проти свого "друга Білла". Москва хоче довести цілому світові, що в районі Перської затоки "не Америка повинна диктувати розвиток подій, а найбільша республіка СНД, яка хоче продемонструвати, що вона все ще є наддержавою", - зазначає вчорашня "Нойє Оснабрюккер Цайтунг".
У цьому контексті стає вельми промовистим нещодавнє висловлювання відомого американського політолога Збігнєва Бжезинського про те, що Сполучені Штати запізнилися із визнанням геополітичної ролі України.
Київ справді міг бути стратегічною противагою Москві на пострадянському просторі й самим фактом своєї незалежної позиції стримувати Кремль від політичної експансії до інших регіонів світу. До речі, найвищі посадові особи України жодних офіційних заяв щодо подій навколо Іраку останнім часом не робили. Мабуть, світова політика справді парафія лише Вашингтона, Москви, Пекіна.
