Нескінченний матч Анатолія Кржевіна
Кажуть, що нині не в моді наслідувати найвідомішого персонажа Мігеля
де Сервантеса. Що замало поліпшувати світ в уявленнях, його потрібно рішуче
переробляти. Бути «крутим», іти, як мовиться у футболі, найкоротшим шляхом
до штрафного майданчика. Тільки наш герой обрав собі іншу гру — теніс.
Можливо тому, йому поталанило поєднати романтизм і шляхетність Дон-Кіхота
з умінням керувати колективом людей, доводити непрості ідеї до моменту
здачі «під ключ».
Аби переконатися в цьому, досить провести день або навіть півдня у володіннях
АТ «Наука-Спорт», яке очолює заслужений тренер України Анатолій Кржевін.
Він тут і мозок, і мотор. Свого часу ризикнув відокремитися економічно
від дрейфуючої в затоці бюджетної безнадії Академії наук. І довів, що можна
заробляти — ні, не на земляках-киянах, а задля них! Дивина: підрядникам
вигідно споруджувати на бульварі Вернадського сучасні криті корти європейського
класу, а бізнесменам — вкладати кошти в Тенісну академію, створену при
МТК «Наука». Від цьго клубу були у захваті Руседськи й Карлсен, Медведєв
й Шпеар.
Напередодні дня народження Анатолія Кржевіна редакція отримала теплого
листа, точніше кореспонденцію від ветеранів — Ульяна Полякова, Маргарити
Рижикової, Андрія Старинкевича, Олексія Буданова, Геннадія Матвєєва. Можливо,
вони побачили в Кржевині насамперед продовжувача традицій Ольги Калмикової,
Віри Тутаєвої, Євгена Шайєра, Михайла Глаубермана, і такого корифея, як
Володимир Бальва. І так само нормально, що феномен Кржевіна сформувався
в оточенні інших фанатів-шістдесятників (Ігор Хохлов, Герман Беньямінов,
Йосип Айзенштат, Валерій Бурко).
Але Анатолієві Абрамовичу притаманний і стиль «модерн». У скромності,
добрій посмішці, вмінні вислухати, вмонтовані, наче в ручці ракетки, видобуті
з юнацького ще спорту цілеспрямованість, жорстка вимогливість, насамперед
до себе, логіка дій, неприйняття балачок і спочивання на досягнутому. А
що водить не «Мерседс» а «Таврію», так головне ж — не марка авто, а добра
дорога й сила впливу на двигун. Цього ми, поздоровляючи шефа «Науки», і
зичимо йому.
