Козацька слава Черномирдіна
Підготувалася місцева влада до візиту російського дипломата грунтовно. За словами місцевих старожил, так зустрічають тільки перших осіб держави. Запорізькі чиновники у приватних розмовах не приховували свого хизування тим, що як посол Черномирдін обрав для відвідин саме їхню область. Легко знайшов спільну мову з російським дипломатом і голова Запорізької облдержадміністрації Євген Карташов, який раніше також був послом (у Казахстані). На зустріч із Віктором Степановичем, як на парад, зібрався весь цвіт області — керівники найбільших підприємств: «Мотор-Січ», «Запоріжсталь», «Автозаз-Деу»... Російському послові, схоже, прийшлися до вподоби дифірамби, виспівувані на адресу Росії, слов’янського єднання та самого Віктора Степановича. «У нас вектор один. Ми давно в Європі і нічого нам туди йти. Багатовекторна політика нагадує дівчину легкої поведінки на Хрещатику чи в нас на Набережній», — наголосив керівник запорізького підприємства «Мотор-Січ» В’ячеслав Богуслаєв, явно не претендуючи на оригінальність. «Брати-слов’яни, єднаймося!» — закликав Черномирдін присутніх на IV Міжнародному кінофестивалі в Бердянську. По всьому було видно, що на російського дипломата в області покладають величезні надії. Один за одним керівники підприємств розповідали про проблеми, які постали останнім часом у співпраці з Росією. Один за одним вони дякували Віктору Степановичу за вже зроблене ще в часи прем’єрства в Росії. Пан Карташов між тим нагадав, що на сьогодні частка Росії в зовнішньоторговельному обороті Запорізької області складає 35%. Також «губернатор» сказав, що область не має перед Росією боргів за газ...
«Ми уміємо попрацювати і уміємо погуляти», — сказав Віктор Степанович у зв’язку з відкриттям у Бердянську I V кінофестивалю «Бригантина», на який приїхали відомі актори України, Росії та Білорусі. Для Черномирдіна відкриття розпочалося на острові Хортиця, де імпровізований театр козаків посвятив Віктора Степановича у справжнісінького запорозького козака. Перед тим російський дипломат пройшов складні випробування — збивання батогом з голови посла смушевої шапки, пiсля чого на шабелюці Віктору Степановичу довелося ще й випити півстакана української горілки. Те, що горілка була справжня, підтвердив сам дипломат. Збивання з його голови шапки, як сказав Черномирдін, далеко не найстрашніше випробування, яке вже довелося пережити.
У Бердянську Віктора Степановича чекали з не меншим нетерпінням. Важко підрахувати, скільки того дня Черномирдіну довелося потиснути рук бердянців, скільком поставити автографи... По всьому було видно, що за своєю популярністю посол фактично не поступався десяткам зірок кіно та театру, які були присутні того дня на кінофестивалі. Його ж тост під час відкриття «За нас, за вас, за Україну та Росію, за нафту й газ» цілком заслуговує, щоб стати черговим черномирдінським афоризмом.
БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю
— Вікторе Степановичу, ви більше політик чи дипломат?
— Повинен сказати, що я керівник з великим стажем. Все життя був господарським керівником. Багато років пройшло відтоді, коли я був директором. Коли я зустрічаюся з такою аудиторією — це пісня. Говорити з ними цією ж мовою, обговорювати проблеми, які мені абсолютно зрозумілі. Мені по душі конкретна робота, тому я більше відчуваю себе у цій ролі. А політик, дипломат... Дипломатом треба взагалі народитися. Але все залежить від ситуації, від тих задач, які поставлені. Я не думаю, що цей напрям не можна освоїти. Найголовніше — знати, що робити.
— Яке ваше бачення розв’язання проблем в українсько-російській співпраці?
— Особливих проблем немає, і справа не у проблемах. Справа у тому, що нам більш конкретно потрібно використовувати ті можливості, які ми маємо. У нас нормальні відносини, але сьогодні цього мало. Я дуже часто кажу, що у нас був торгово-економічний баланс $14 млрд., а знизився до одинадцяти, навіть до семи. Ресурси є, кадри є, а ми поки все розгойдуємося. Росіяни також неповороткі, також все чекаємо, коли до нас прийдуть. Не треба чекати, а треба працювати, шукати, знаходити споживача для своєї продукції. Виживе тільки той, хто буде виробляти високоякісну, конкурентноспроможну продукцію. Тут нам є над чим думати і працювати. Багато проблем виникає через кордони, митниці, податкову політику. Приймаючи Податковий кодекс, одразу наткнулися на проблему. Сьогодні частина нафтопереробних заводів належить російським компаніям. Ввели ПДВ і одразу вся інвестиційна програма руйнується. Що ж ви для своїх вводите?.. Треба це? Ні, не треба, треба було думати. Не думали, ось прийняли і все. Треба думати, що в результаті буде. А в результаті гірше робимо окремим напрямам.
