Красиво лестити не заборониш!
Ввести до складу українських ВМС флагманський корабель — ракетний крейсер «Україна» — збирається в листопаді 2000 року Міністерство оборони України. Порядок його добудування та фінансування обговорював з керівництвом ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» міністр оборони Олександр Кузьмук, котрий побував минулого вік-енду в Миколаєві.
Законсервований на миколаївському «Суднобудівному заводі ім. 61 комунара» у стадії готовності більше 90%, ракетний крейсер «Україна» (колишня назва — «Адмірал флоту Лобов») є одним з найстаріших «довгобудів», що дісталися корабелам у спадщину від ВПК СРСР. Після розвалу Союзу його передбачалося добудувати для російських ВМС, однак Росія від цього корабля відмовилася: на тому ж заводі ремонтується аналогічний крейсер — «Москва» — і навіть для нього немає фінансування. Можливість добудування для українського флоту відкидалася: за твердженням військово-морських фахівців, використання крейсерів подібного класу в акваторії Чорного моря, зоні інтересів України, недоцільно — тут більш доречні середні й малі кораблі. Пропонувався також варіант добудування на продаж третій країні (в інтерв’ю кореспонденту «Дня» міністр промполітики Василь Гуреєв заявив, що в такому випадку ціна за крейсер склала б від $450—600 млн.), однак цю процедуру також необхідно було погоджувати з Росією: на кораблі застосовано чимало секретних технологій, що є розробками ще союзних КБ і НДІ.
Прояснення в туманній долі крейсера, котрий вже почав було іржавіти, сталося в березні 1998 року: в ході передвиборної поїздки до Миколаївської області прем’єр-міністр України Валерій Пустовойтенко заявив, що ракетний крейсер «Адмірал флоту Лобов» буде добудований — для українських ВМС.
Однак відтоді жодних змін, окрім перейменування корабля на «Україну», не сталося. І лише 17 лютого 1999 року Президент України офіційно ухвалив рішення про добудування крейсера.
Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», Олександр Кузьмук заявив, що фінансування робіт буде поетапно здійснюватися з коштів Міністерства оборони: 40 млн. грн. цього року, 60 млн. грн. — наступного, «Україна» буде побудована в проектному варіанті, ні про яке зменшення озброєнь мова не йде і не може йти». Цікаво, що В. Пустовойтенко рік тому називав інші суми, необхідні для добудування корабля: $80 млн. — у разі приведення крейсера до проектного варіанту; від $53 млн. до $60 млн. — у разі добудування в «урізаному» варіанті.
До речі, сумніви про доцільність використання подібного великого ракетного крейсера в закритій акваторії Чорного моря можна залишити на совісті морських фахівців. Схоже, при прийнятті рішення більше враховувалася думка пролетарів. «Я ставив запитання робітникам: чи згодні вони передати корабель комусь? Ні! Це флагманський корабель для ВМС України», — заявив О.Кузьмук. Як все ж таки чудово, що корабели, маючи п'ятимісячні борги iз зарплатні, не втратили патріотизму.
Тим часом крейсер, до добудування якого нинішній уряд, окрім декларацій, поки не доклав жодних зусиль, використовується як своєрідний козир вже у другій передвиборній кампанії. Спочатку в березні 1998 року, за тиждень до парламентських виборів, прем'єр-міністр заявив про добудування крейсера (добудування дозволить забезпечити роботою близько тисячі робочих суднобудівних спеціальностей). Тепер міністр оборони О.Кузьмук висловив упевненість, що при процедурі передачі крейсера флоту (нагадаю, вона призначена на листопад 2000-го — через рік після президентських виборів — Д.К.) «буде присутнім Президент України — Леонід Данилович Кучма».
ДО РЕЧІ
У Міноборони стверджують, що поява ракетного крейсера у складі національних ВМС значно посилить їхню потужність. А під час перебування Олександра Кузьмука в Миколаєві було оголошено: «Україну» будуть добудовувати в проектному варіанті, і про «ніяке скорочення озброєння мова не йде». Момент, вартий уваги. Як відомо, основою бойової потужності крейсера мали бути крилаті ракети. Це озброєння в процесі розподілу ЧФ відійшло до Росії. Якщо крейсер справді вдасться оснастити ракетами (російського чи будь-якого іншого виробництва), то, як відомо з методики застосування «крилатого» арсеналу, щоб ці ракети влучили в ціль, у них слід завчасно закласти маршрут польоту й координати майбутніх об'єктів атаки. Цікаво, чи будуть знати українські генерали та адмірали, хто буде ворогом України вже наступного року? Навіть якщо й не знатимуть, поява крилатих ракет у складі ВМСУ все одно викличе занепокоєння чорноморських сусідів України. Але у військових, напевно, спрацьовує «золоте» правило, будуть боятись — будуть і поважати... Сергій ЗГУРЕЦЬ, «День»
