Легальний лобізм
Сьогоднi Україна святкує День місцевого самоврядування. Цього року «червоний день календаря» для регіональної влади ознаменувався ще й втіленням у життя давно нею бажаного — не тільки створенням Конгресу місцевої і регіональної влади України, але затвердженням як прем’єра одного з регіональних лідерів. Новостворена організація, як планують делегати, буде єдиною легітимною організацією, яка лобіює інтереси всіх регіонів у Кабміні, парламенті, в діалозі з політичними силами. А крім цього, в одній з прийнятих резолюцій Конгрес МРВУ постановив: питання місцевого і регіонального розвитку повинні вирішуватися «з обов’язковим урахуванням їхніх висновків і пропозицій».
Вагомість акції мала підкреслити присутність Президента Леоніда Кучми, прем’єр-міністра Віктора Януковича, глави президентської Адміністрації Віктора Медведчука, народних депутатів.
«Нове об’єднання повинне знайти своє місце в українському муніципальному русі, який уже став дієвим чинником розвитку держави», — сказав у своєму виступi Президент і висловив надію, що Конгресу «вдасться зробити свій внесок у реалізацію принципів європейської Хартії місцевого самоврядування». Водночас Леонід Кучма закликав новий уряд максимально сприяти місцевому і регіональному розвитку. За його словами, таке сприяння «повинно стати пріоритетом національної політики».
При цьому Президент дав зрозуміти, що побажання, які він адресує новому об’єднанню — це далеко не пусті слова звичайного для таких випадків офіціозу. Глава держави нагадав, що на минулих всеукраїнських зборах представників органів державної влади, місцевого самоврядування і громадськості у вересні нинішнього року «було прийнято конкретні» і «вкрай необхідні рішення». Серед них — неприпустимість затримки з розподілом повноважень на місцевому рівні, урегулювання майнових і фінансових відносин у сфері місцевого і регіонального розвитку, здійснення ряду «взаємопов’язаних реформ — комунальної, міжбюджетних відносин, реформи адміністративно-територіального устрою», розвиток ринків землі і нерухомості. Загалом, потрібних ініціатив було багато, і Президенту було про що нагадати членам новоспеченого Конгресу, щоб попередити практику попередніх аналогічних починань: «Минуло практично три місяці, а виконавчій владі немає про що звітувати», — підсумував Л. Кучма екскурс в новітню історію вітчизняного муніципального руху. І підкреслив: «Те, що намічено, треба виконувати».
На даному етапі, вважає Л. Кучма, є «всі передумови для швидких перетворень» — створення «повноцінної системи місцевого самоврядування та ефективної взаємодії всіх рівнів влади». «Механізми перетворень виписані, нарешті, створено дієвий владний трикутник: парламентська більшість — коаліційний уряд — Президент», — сказав Л. Кучма. За словами Президента, його надії на «динамічний старт муніципальних перетворень» грунтуються також на тому, що новий прем’єр-міністр раніше був регіональним керівником. «Таким чином, — завершив дану частину виступу Президент, — я вимагаю невідкладно почати реалізацію прийнятих рішень».
Серед інших принципових моментів виступу глави держави — заява про неприпустимість підвищення тарифів на комунальні послуги, підвищення цін на ліки. Президент висловив надію, що влада на місцях робитиме все залежне від неї, щоб рішення, «які зачіпають інтереси наших громадян, не затверджувалися без обговорення з ними (громадянами. — Ред. )».
У цей же день, до речі, перед початком сесії Конгресу, відбулися і звітно-виборні збори Асоціації міст України (АМУ), головою яких був повторно обраний мер столиці Олександр Омельченко. На його думку, висловлену перед учасниками зборів, розвитку і становленню місцевого самоврядування в Україні перешкоджає відсутність значної кількості законів, зокрема нової редакції закону про комунальну власність, чіткого розподілу повноважень між органами державної влади і місцевого самоврядування і матеріально-фінансової бази.
Крім того, голова АМУ виступив з пропозицією про скасування районних держадміністрацій. «У малих містах влада працює поза правовим полем, оскільки закон є, але райдержадміністрації встановили там свої неписані закони», — заявив О. Омельченко. Тому, вважає він, проблеми малих міст більш ефективно можуть вирішувати виконкоми райрад і міські ради.
Основне питання, на яке два дні шукали відповідь члени новоспеченого Конгресу — мери і голови облрад: що ж заважає місцевому самоврядуванню стати самодостатнім? За словами президента Асоціації сільських, селищних і міських рад Вадима Сліша, це розбрід у діях структур виконавчої вертикалі. Область не розуміє район, той, у свою чергу — місто, село і т.д. У результаті постійні реверанси на адресу один одного не залишають шансу органам місцевого самоврядування здійснити бажане. До того ж, як говорять багато мерів, про окреслені в законодавстві правила гри часом забувають і держадміністрації, а відсутність у районних рад «своїх» виконавчих комітетів ускладнює їхню діяльність.
Така ситуація має місце, незважаючи на те, що у 1997 році Україна приєдналася до Європейської Хартії місцевого самоврядування, а словосполучення «місцеве самоврядування» зустрічається у трьох тисячах нормативних актів і 700 законах. «Для того, щоб говорити про європейські стандарти, нам необхідно провести реформу як на рівні взаємодії в ієрархічній структурі, так і на рівні міжбюджетних взаємовідносин», — говорить голова Рівненської облради Роман Василишин. Бюджет формується за старою схемою, а це означає, що місцева влада зовсім не зацікавлена у покращанні добробуту населення і в соціально-економічному розвитку регіону. Мовляв, добре спрацював — не отримаєш наступного року дотацію, тобі й так вистачає.
Словом, практично всі делегати Конгресу говорили про свої номінальні права, протиріччя у законодавстві і, безумовно, про мізерність своїх бюджетів. Наприклад, як розповідає мер міста Долинська Кіровоградської області, у населеному пункті без тепла сидять 1200 пільговиків, які не отримали вугілля. 300 осіб залишилися без субсидій, а допомоги на утримання дітей тут практично не виплачуються. Населення висуває претензії до міської влади, а в неї просто немає грошей.
Щоправда, директор Інституту місцевої демократії Валерій Горубцов вважає, що у цьому випадку гроші і власність похідні, корінь же проблеми — психологія раба, яка досі не може себе зжити: зверху звикли до патронату, а знизу — до споживацтва. Змінити щось заважає банальна відсутність бажання, оскільки яскраві позитивні приклади все ж мають місце. Наприклад, у містах Рені, Іллічівськ та Овідіополь, мери яких за підтримки громадського руху зуміли у рамках проекту «соціополіс» втілити у життя прогресивні нововведення, що дозволяють підвищити загальний рівень добробуту населення, більш ефективно боротися з безробіттям і використати ресурси мікрорегіона з максимальною продуктивністю.
КОМЕНТАР
Як знизити тарифи?
Ярослав ЖАЛИЛО, президент Центру антикризових досліджень:
— По-перше, за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів у житлово-комунальній сфері. Для цього потрібно вкласти чимало грошей, скажімо, у мережі теплопостачання. По-друге, за рахунок демонополізації господарства і підвищення державного контролю у цій сфері. Але з другого боку, на підвищення «працюватимуть» загальне подорожчання енергоносіїв і електрики, а також підвищення зарплати працівникам комунальних служб. На підвищення тарифів можуть працювати чинники, пов’язані з комерціалізацією цієї сфери, оскільки збільшується кількість нових будинків, зростає і попит на житлово-комунальні послуги. Це палиця з двома кінцями. Навіть якщо ми демонополізуємо сферу, цілком можливо, що виникне яка-небудь комерційна складова, яка спричинить підвищення цін. Тому вважаю, що підстав для такої заяви Президента немає. А оскільки адміністративне регулювання цін навряд чи можливе за нинішніх умов, я думаю, що очікувати на зниження тарифів не варто. А що стосується підвищення, тут можна якось утримувати планку. Якийсь час у Києві тарифи утримувалися адміністративними зусиллями, але потім це підвищення все одно відбулося. www.for.com.ua
