Цього тижня Британська Рада в Україні святкує свою десяту річницю. «День» попросив її директора Ліліану БІГЛОУ розповісти нашим читачам про принципи та результати тієї величезної роботи, яку БР проводить в Україні, про шляхи її розвитку. А також поділитися своїми особистими враженнями від нашої країни.
— Пані Біглоу, перш ніж приїхати в Україну, ви працювали в Британських Радах в Африці та в Середній Азії. Чи відрізняються підходи до діяльності Рад в різних країнах, чи існує єдиний план дій?
— Зрозуміло, ми керуємося глобальними завданнями Об’єднаного Королівства: об’єднувати людей, знаходити партнерів в інших країнах. Звичайно, наш підхід залежить від країни, в якій ми працюємо. Ми співпрацюємо з урядом країни та з її народом, щоб наша діяльність приносила максимальну користь. Для нас дуже важлива взаємодія і двосторонній зв’язок.
Три стовпи, на яких базується наша діяльність — це творчість, навчання і суспільство. Ми діємо у цих напрямах в усіх країнах, але для кожної з них план роботи складається, так би мовити, вручну.
Специфіка Британської Ради в Україні полягає в тому, що це відносно нова країна; ми тут усього десять років, у той час, як у багатьох африканських країнах, наприклад, Британські Ради існують уже кілька десятиліть. Українці виявляють величезний інтерес до інформації про інші країни, зокрема, про Велику Британію. На відміну, скажімо, від тієї ж Африки, тут величезний попит на вивчення англійської мови — тому викладання сучасної англійської стало одним із наших пріоритетних напрямів в Україні.
— Як вам уявляється ваша цільова аудиторія в Україні?
— Звичайно, нам хотілося б охопити всі групи населення, але в такому випадку ми б, так би мовити, розподілили свої зусилля дуже тонким шаром. Ми працюємо з кількома пріоритетними групами. Передусім це уряд. Щоб наша робота була ефективною, ми повинні розуміти, що саме українська влада вважає пріоритетними напрямами в розвитку України, та пропонувати свою допомогу в тих галузях, у яких Британією накопичено найбільший досвід. Друга група — це молодь, українські підлітки. Існують певні стереотипи у сприйнятті нашої країни, і ми намагаємося показати юним українцям, що Британія — це не тільки традиції, консерватизм, королівська сім’я тощо, що це дуже сучасне, полікультурне суспільство. Третя група — молоді професіонали: вчителі англійської мови, журналісти, співробітники недержавних організацій. Ми пропонуємо їм допомогу у вигляді різноманітних тренінгів, семінарів, інформації.
— Наша газета вже писала про допомогу Британської Ради молодим українцям, які прагнуть отримати освіту у Великій Британії. Які нові програми існують у цій галузі?
— Ми досліджуємо можливості для розвитку дистанційної освіти в Україні. Ця концепція, «Вчимося все життя!», в останні роки стала вельми популярною в усьому світі. Існує безліч людей, які з різних причин не можуть відвідувати інститут: матері з маленькими дітьми, немолоді люди, які працюють. Дистанційна освіта дає їм можливість дістати освіту через інтернет. Можна отримувати всі навчальні матеріали в електронній формі, спілкуватися зі своїм керівником; іншими словами, одержувати повноцінну освіту. Ми вважаємо, що Британська Рада могла б багато в чому допомогти українцям, які бажають дістати дистанційну освіту: проводити семінари, зберігати навчальні матеріали в нашому Інформаційно-ресурсному центрі, надавати консультації.
— Не могли б ви детальніше познайомити наших читачів із вашим Інформаційним центром?
— Спочатку ми діяли більше як центр навчання англійській мові, але згодом діяльність стала більш всеосяжною. В Інформаційно-ресурсному центрі можна знайти данi про Сполучене королівство, освіту у Великій Британії, англiйську художню літературу, допомоги з технологій управління тощо.
— А як з науковою літературою?
— Її зібрання відносно невелике, тому що наука — взагалі поки що новий напрям у нашій діяльності. Наприклад, на цьому тижні ми беремо участь у науковій конференції «Ринок технологій: проблеми та шляхи вирішення», де Британська Рада буде представляти виставку «Інноваційна Британія», яка демонструє британські високі технології та продукцію. Ми також плануємо семінар із судової медицини, на якому британські експерти поділяться досвідом зі своїми українськими колегами.
— «День» писав про ще один цікавий проект Британської Ради — передачу «Бібліотеки Тисячоліття» українським бібліотекам. Цей проект уже завершений?
— «Бібліотека тисячоліття» — це 250-томні зібрання перлин всесвітньої літератури, перекладених на англійську мову. Книги в ньому, зрозуміло, не тільки англійських авторів — представлені письменники від Шекспіра до Достоєвського. 64 комплекти було вручено обласним і університетським бібліотекам в усіх областях України.
— Мабуть, одна з найважливіших умов для розвитку України — створення громадянського суспільства. Не могли б ви зупинитися детальніше на внеску Британської Ради в цей процес?
— Велика Британія володіє багатовіковим досвідом у галузі традицій «мудрого управління». Разом із демократичними цінностями вони складають один із найголовніших напрямів нашої роботи в Україні. Ми проводимо семінари та тренінги з цивільних і культурних прав, прав нацменшин і т.д. Ми працюємо за програмою «Насильство над жінками і дітьми», намагаючись зрозуміти природу такого насильства в Україні. Нещодавно проводили семінар для вчителів, де розповідали їм, за якими ознаками можна визначити, що дитина зазнає сексуального насильства. Інший семінар для співробітників недержавних організацій, які працюють із вуличними дітьми, був присвячений методиці танцювально-рухової терапії. Проводили ми й концерти в колонії для малолітніх правопорушників і для дитбудинківців. Крім того, ми працюємо над проектами з боротьби з ВІЛ/СНІД. Тут наша головна мета — дати людям необхідні знання про цю хворобу і допомогти виконанню урядових програм на місцях.
— Традиційно-ювілейне запитання: які ваші плани на майбутнє?
— Хотілося б розпрямити крила. Додатково до п’яти вже існуючих в Україні Британських Рад (Київ, Донецьк, Львів, Одеса і Харків) ми хочемо відкрити ще одну, в Криму.
Загалом основні напрями нашої роботи в Україні залишаться колишніми (мистецтво, інноваційні науки, освіта, сучасна англійська та демократичні цінності) — змінюватимуться її методи. Але (сміється) ми ж не можемо вам видати всі наші секрети! Звичайно, буде більше цікавих культурних подій, ми будемо розвивати свій бібліотечно-інформаційний центр, мабуть, станемо більше працювати з малюками. Загалом, те, що ми будемо робити, залежить від вас, від того, що українці від нас чекають і де ми зможемо принести більше користі.
— Ще одне стандартне запитання: які були ваші перші враження від України та українців?
— Спочатку мені здалося, що люди мало посміхаються; навіть створювалося враження, що вони не прихильні до нас. Потім я зрозуміла, що це зовсім не так, просто, напевно, українцям властива деяка стриманість і серйозність.
— Цікаво! Серед українців якраз існує уявлення про британців, як про стриманих і серйозних людей. Що, на вашу думку, ще загального між нашими народами?
— І українці, і британці бачать себе сучасними націями, у яких при цьому існує глибоке історичне коріння. Ще нас об’єднує прагнення утвердити себе як частину Європи. І британці, і українці тяжіють до Європи — тільки з різних боків континенту.
Молодь у наших країнах ріднить жадібне прагнення отримувати інформацію про інші країни. Британські друзі моєї дочки завжди розпитують мене про молодь в Україні, про те, як тут живуть люди. Вони всі знають українських спортсменів — Андрія Медведєва, Яну Клочко, наприклад, — і хочуть дізнатися більше. Тут, у Києві, моя дочка навчається в Міжнародній школі, і більшість її друзів — українці. У мене таке враження, що об’єднання інтернаціональної молоді здійснюється прямо у мене на очах.
— Отже, принаймні в очах британської молоді образ України — не негативний?
— Звичайно. Між іншим, на початку наступного року ми маємо намір провести семінар із брендів. Британці розповідатимуть на ньому про те, як змінити образ своєї країни, свого міста тощо.
— Напевно, вони багато чому можуть нас навчити в плані того, як нам змінити імідж України.
— Наш принцип полягає в тому, що ми тут не для того, щоб вас вчити: ми тільки демонструємо, що було зроблено в Великій Британії в тій чи іншій галузі. Вам, українцям, вирішувати, що ви захочете запозичити з нашого досвіду.
Редакція «Дня» поздоровляє Британську Раду в Україні з десятирічним ювілеєм її діяльності і бажає, щоб усі її зусилля в нашій країні були плідними та приносили тільки успіхи.







