Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Ліс рубають — гроші летять

На ринку вартістю 100 мільйонів доларів на рік очікується зміна правил гри
17 серпня, 2001 - 00:00

Обсяг закарпатського ринку лісозаготівель, за оцінками експертів, становить близько ста мільйонів доларів на рік. На сьогоднішні цю нішу займають 40 приватних компаній і також підприємства Держкомлісгоспу, на які припадає лише 8% переробки. Комітет хоче розширити свою присутність на ринку, посилаючись на дефіцит грошей для утримання лісу. «Нам потрібні гроші на поновлення лісу, його охорону, будівництво лісових доріг. Ці гроші треба заробляти. Зараз вони йдуть у комерційні структури», — говорить Юрій Марчук. З його слів, 80 копійок з кожної заробленої Комітетом гривні повертаються в ліс новими насадженнями чи іншими видами екологічних заходів. Зазначимо, що бюджетне фінансування Держкомлісгоспу цього року здійснюється лише на 33% від потреб.

Переділу ринку потрібно чекати з першого січня цього року. Саме цю дату вказано в постанові Верховної Ради, якою урядові доручено розглянути можливість передачі всіх лісів Закарпаття в користування підприємствам Держкомлісгоспу. Підставою для прийняття цього документа для депутатів стали скарги закарпатців на безконтрольну вирубку лісів комерційними структурами, від чого порушується екологічний баланс регіону. Деякі вчені- екологи стверджують, що саме вирубка лісів стала головною причиною постійних повеней, які в останні роки стали справжнім лихом для Закарпаття.

Як не дивно, фахівці Держкомлісгоспу цього погляду не поділяють. Юрій Марчук пояснює, що повені, котрі почастішали, є наслідками виключно особливостей клімату в останні роки: «Ту кількість снігу, яка нагромаджувалася в горах і потім танула, не змогли б утримати ніякі дерева». Проте загалом Комітет згодний з необхідністю поступово зменшувати присутність приватних переробників у Карпатах, оскільки має претензії до рівня їх екологічної культури. До речі, саме низьким рівнем екологічної культури нації пояснив Юрій Марчук категоричну незгоду Комітету з приватизацією лісових ділянок: «Від посадки лісу до його дозрівання минає 70 — 80 років, хто буде займатися таким довготерміновим бізнесом?» Хоч він тут же зазначає, що, наприклад, у Німеччині є приклади приватних лісових господарств.

Потрібно зазначити, що в питанні переділу лісового ринку у Комітету є внутрішня урядова опозиція. Проти виконання парламентської постанови зараз виступає Міністерство економіки, вважаючи, що таким чином буде порушено принцип рівноправності всіх форм власності. Цей принцип закріплено в Конституції. До кінця серпня Мін’юст зробить з цього приводу свої висновки. Завдання йому доведеться вирішувати непросте, оскільки, наприклад, згідно з Лісовим кодексом України, всі лісові насадження в країні перебувають у державному управлінні, а значить, підприємства Держлісгоспу мають переважне право на переробку деревини.

Тим часом Комітет лісового господарства даремно часу не втрачає і вже домовляється з адміністрацією Закарпаття про нові правила роботи ринку. «У нас є взаєморозуміння з адміністрацією. Йде робота. Якраз зараз iде засідання штабу в Закарпатті, і всі питання там буде вирішено в цивілізованому, правовому полі», — впевнено заявляє Юрій Марчук. І все ж навряд чи адміністрація області буде рада розлучитися з повноваженнями на розподіл квот на лісозаготівлі. Та й приватні компанії, що займаються заготівлею і продажем лісу, на тверде переконання закарпатських журналістів, мають надійне політичне прикриття не лише в регіоні, але й у Києві. Комітет, судячи з усього, готовий іти на компроміси. Тим більше, Юрій Марчук не виключає, що деякі з приватних заготівельних компаній мають дозвіл на роботу і протягом 2002 року, і уже їх в такому випадку точно ніхто не чіпатиме.

Загалом Комітет з лісового господарства демонструє миролюбність і поки що не збирається безцеремонно і терміново витісняти комерційні структури з ринку. Технічне обладнання приватних компаній буде запропоновано використати в обмін на право купити заготований ліс за собівартістю. Таким чином Держлісгосп планує взагалі скасувати практику видачі квартальних дозволів на лісозаготівлі приватникам. Особливо «зразковим» заготівельникам квоти вирубки буде збережено на умовах субпідряду. Але такі компанії не повинні мати заборгованості з внесення платні за користування ресурсами і, звичайно, мати бездоганну технічну базу. Хоч частка приватних компаній на ринку лісозаготівель Закарпаття з наступного року в будь- якому випадкові буде поступово меншати. Не виключено, що це призведе до загострення криміногенної ситуації в регіоні. Ліс для Закарпаття — це як вугілля для Донбасу. І зміна господарів на ринку, який є ледве чи не єдиним джерелом прибутків місцевого населення, навряд чи пройде без ускладнень. Коректність і непоспіх, що демонструються, принаймнi — на словах, у таких умовах Держкомлісгоспом, дуже навіть доречні. Проте основні бої на цьому фронті, схоже, ще попереду.

Сергій СИРОВАТКА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ