Бідна людина не та, у якого немає ні гроша в кишені, а та, у якої немає мрії
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

Магдалена ВАШАРІОВА: Вступ України в ЄС можливий лише після її вступу в НАТО

6 липня, 2007 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Учора в Посольстві Словаччини в Україні в присутності делегації словацьких депутатів відбулася презентація публікації «Словаччина в НАТО» українською мовою. Як пояснив посол Словаччини в Україні Урбан Руснак, у цьому виданні фактично описано шлях країни до НАТО. Посол вважає, що це видання може стати в пригоді Україні, оскільки багато питань, які турбували словаків, турбують сьогодні українців. Що отримують від членства в НАТО словаки сьогодні? Чи потрібно такі питання як безпека і стабільність ставити на референдумі? Який словацький досвід вступу в НАТО може бути корисним Україні? Як в Україні можна підвищити громадську підтримку на користь членства в Альянсі? Про це «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю депутата Національної Ради Словацької Республіки Магдалени ВАШАРІОВОЇ, яка раніше обіймала посаду віце-міністра закордонних справ.

— НАТО було і залишається пріоритетом у питанні як зберігати Словаччину, перш за все, в безпеці. І по- друге, щоб бути в сім’ї демократичних країн. І по- третє, мати нові обов’язки і відповідальність щодо стабільності і безпеки регіону, всієї Європи і практично всього світу. Для нас НАТО — це система забезпечення в Словаччині безпеки і стабільності. Якщо ви належите до такої громади демократичних країн, то це дуже сприяє стабільності вашої країни. Це також приносить нову відповідальність, що означає бути солідарним не лише у вирішенні ваших маленьких проблем, але й бути відповідальним за стабільність і безпеку, принаймні в Європі.

— Чи потрібно такі питання як безпека і стабільність ставити на референдумі?

— У нас не було референдуму по НАТО, бо питання щодо безпеки не належать до питань, які можна вирішувати на референдумі. У нас проводився референдум щодо членства в Європейському Союзі, тому що входження в євроспільноту означає втрату частини суверенітету країни. А будучи членом НАТО, країна не втрачає суверенітету. Країна входить до числа партнерів, сім’ї держав, які піклуються про безпеку і мають спільну стратегію щодо безпеки і стабільності.

— Який словацький досвід вступу в НАТО може бути корисним Україні?

— У нас дуже багатий досвід. Порівняно з Польщею, у якій серед простих людей весь час була велика підтримка членства в НАТО, але менша підтримка членства в ЄС, у Словаччині все було навпаки. Серед громадян була низька підтримка НАТО, бо в головах пересічних людей існувала концепція нейтралітету, подібна австрійському. Але в політичному плані Австрія ніколи не була нейтральною країною. Після 1955 року вона лише стала нейтральною у військовому сенсі. Тому деякі націоналістичні політичні партії використовували цю концепцію. Звісно, краще не платити 2% ВВП збройним силам. А сьогодні існує консенсус — в НАТО бути добре. Хоча й досі є політичні сили, які намагаються розіграти цю карту — чому ми маємо піклуватися про стабільність в інших регіонах. Тим не менше, Словаччина дуже активно задіяна на Балканах. Сьогодні один словацький дипломат є високопоставленим представником міжнародної спільноти в Боснії та Герцеговині. Наша країна активно діє в Іраку й Афганістані. Відтак, поступово словаки починають відчувати, що вони є відповідальними не лише за свою маленьку країну, але й починають передавати це розуміння в голови нового покоління.

— Чи може таке розуміння бути сприйнятим в Україні, де громадська підтримка членства в НАТО є дуже низькою?

— У нашій країні також була низька підтримка членства в НАТО. Хочу відзначити, що підтримка залежить від трьох факторів. Перш за все, від якості поставленого питання. Не забувайте, що майже 60 років в Україні існувала комуністична пропаганда проти НАТО. В головах старого покоління вона існуватиме завжди. По-друге, люди в Україні мають інші проблеми: як вижити, як підтримувати якість життя. Можливо, у них немає достатньо часу, іншими словами, розкоші, щоб подумати про безпеку. Але ніяка розкіш, економічний прогрес не можливі без безпеки і стабільності. По-третє, українські збройні сили уже дуже багато співпрацюють з НАТО. Ми використовуємо українські літаки. Тому з військової точки зору рівень співпраці є дуже високим. І українські військовослужбовці точно знають, що означає співпраця з НАТО. Тому справа часу, справа покоління, справа освіти. І ми, Словаччина, як контактне посольство будемо намагатися допомогти дати людям знання і пояснити їм, що означає членство в НАТО.

— Як, на вашу думку, Україні слід подолати російський фактор? Адже, як відомо, Росія категорично виступає проти членства України в НАТО?

— Я — експерт з питань енергетики. Тому я можу назвати цей фактор: високі ціни на нафту. Але це, насправді, нестабільна політика. Якщо ви маєте довгострокову стратегію з точки зору високої ціни на нафту, це не дуже добра стратегія. Ми побачимо, як нам доведеться вирішувати енергетичну кризу, а також кризу високих цін. Така країна, як Україна повинна мати іншу стратегію, яка базується не лише на високих цінах на нафту. Що стосується Росії, то, можливо, це один з факторів, який вона зараз має у своєму розпорядженні. Що стосується України як нашого сусіда, ми хочемо підтримати її, щоб вона йшла нашим шляхом. Тому що це дуже добрий шлях. І ми перебуваємо тут, щоб пояснити українцям, що це є дійсно добра і довгострокова стратегія і для України. Не лише для нас.

— Якщо підсумувати все сказане, щодо необхідності вступу України в НАТО, то де знаходиться критична межа, яка відкриває нашій країні шлях до Альянсу?

— Статистично цей рівень складає 51% громадської підтримки. Але перш за все треба говорити про демократичні стандарти. Ми розуміємо, що демократія є дуже складною системою. Вам треба щоденно боротися за якість демократії. Хоча ми перебуваємо в НАТО і в ЄС, ми повинні боротися за демократичні принципи щодня. Тому що існує дуже багато сил, які вважають, що вони мають кращі способи, але це не так. Ми розуміємо ваші проблеми з Конституцією і всім, що пов’язано з розподілом повноважень між парламентом і Президентом. Ці проблеми мають вирішити самі українці. По- друге, існує рівень військового стратегічного мислення. Я думаю, що українська армія є кваліфікованою. І ця якість мислення стосовно того, що означає бути членом НАТО, буде мати дуже добре коріння в українській армії.

— Як ви вважаєте, чи може ідея членства переоцінюватися Партією регіонів, яка активно підтримує членство України в ЄС, але не виявляє такого ж бажання щодо вступу в НАТО?

— Членство в Європейському Союзі — це надзвичайно тривалий процес. Ми були краще підготовленими, ніж Україна, але вступ в ЄС забрав більше 15 років. Членство в НАТО можливе для України через три-чотири роки. Тому що це політичне рішення. Але при цьому Україна має забезпечувати певні демократичні стандарти, бо без них ви навіть не можете розпочати переговори з ЄС. Тому перший крок — членство в НАТО, а другий — членство в ЄС.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments