Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Миру» наказано потонути

23 березня, 00:00

Символ радянської, а згодом російської космонавтики, сьогодні має піти на дно Тихого океану — десь між Чилі та Новою Зеландією. Дата поглинання океанічною хвилею наднебесної гордості Росії відтягувалася усіма можливими і неможливими способами. Одні стверджували, що «Мир» повинен слугувати людству й далі. Пропрацював же 15 років, вичерпав усі ліміти, проте і далі не припиняв роботи (якщо, звісно, не враховувати грудневий випадок минулого року, коли станція більше доби була неконтрольованою iз Землі). Інші доводили, що станцію потрібно не виводити з експлуатації аж до «переможного кінця», поки вона повністю стане непридатною для використання. Таким чином, стверджувалось, можна було б з’ясувати, наскільки довговічні космічні комплекси подібного роду. І треті, частка яких, вочевидь, виявилася переважною, підкреслювали, що подальше використання «Миру» наразить на небезпеку не тільки космонавтів, які на ньому працювали б, але й населення Землі. Вихід із ладу апаратури на «Мирі» призвiв би до того, що станція стала б некерованою і впала на земну поверхню. Вирішено було не ризикувати...

Як повідомляли у Росавіакосмосі напередодні падіння «Миру», боятися його тихоокеанського «приземлення» не слід. Ризик того, що під час спуску станції на Землю можуть статися певні неполадки, рівний 1%. Російські науковці, за їх же словами, настільки скрупульозно відпрацювали виведення з орбіти «Миру», що жодних ексцесів не повинно виникнути. Читачеві сьогоднішнього числа «Дня» вже буде достеменно відомо, якою мірою були справедливими у своїй переконаності російські академіки (за київським часом уламки станції впадуть в океан між 8.20 та 8.30). Російські науковці також запевняли, що до Землі долетить лише незначна частина маси «Миру», позаяк під час падіння у щільних пластах атмосфери згорить майже 70% станції. Однак окремі уламки космічного комплексу можуть сягати кількох тонн (вага самої станції становить 136 тонн).

Попри все, життя ще одного символу радянської епохи сьогодні завершиться. Втіленій 20 лютого 1986 року мрії фантастів 23 березня 2001 року судилося потонути.

КОМЕНТАР

В’ячеслав ГУБАРЄВ, заступник директора Інституту космічних досліджень НАН і НКА України:

— Станція «Мир» — дуже важливий етап розвитку космічних досліджень. Проте, як відомо, кожен космічний апарат працює обмежений термін. «Мир» відпрацював свій строк із надлишком, давно вичерпавши запланований ресурс. За час експлуатації станції було проведено дуже багато технологічних, медико-біологічних експериментів. Можна сказати, що станція навіть перевершила ті сподівання, які покладалися на неї під час виведення на орбіту 1986 року. Саме «Мир» дозволив науковцям колишнього СРСР, а потім Росії, отримати величезний досвід про перебування людини в космосі протягом тривалого часу. Такий досвід необхідний для майбутніх польотів на інші планети. Аналогів «Миру», крім нинішньої Міжнародної космічної станції (МКС), не існує. Утім, переконаний, що подальше перебування «Миру» в космосі було б ризикованим. Окрім того, вважаю нерозумним існування двох космічних комплексів — «Мир» та МКС. Тим паче, що остання все-таки технологічно досконаліша. У низці експериментів на МКС, тим часом, заплановано і участь України. Ми розробили до деталей дуже важливий пакет проектів (медико-біологічні, технічні, впливу мікрогравітації на організм), які можна реалізувати на борту МКС. Щоправда, через скруту в державі не вистачає, як завжди, коштів. Однак ми намагаємося зробити все, виходячи з наявних можливостей, щоб найближчим часом Україна змогла реалізувати свої плани.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати